КУСАТИ

куса́ти гу́би. Виявляти почуття досади, заздрощів і т. ін. (Пузир:) Восени поїдемо .. в земський банк — нехай всі ті, що сміялися з мого кожуха, губи кусають! (І. Карпенко-Карий); Піти ще по двору проходитись, хай дивляться та губи кусають! (М. Старицький).

куса́ти за п’я́ти кого і без додатка. Таємно чинити зло, робити комусь підлість і т. ін. Пан обозний — псяюха з тих псяюх, які в ноги не тільки панам і гетьманам, а й простому людові кланяються, щоб кусати за п’яти... (О. Ільченко).

куса́ти лі́кті. Виявляти велику досаду, шкодуючи з якого-небудь приводу; жалкувати. Багатії вже й лікті кусають, що мене обрали (головою сільради), та пізно (Ю. Збанацький); — Ех, Зіньку, Зіньку,— зітхнув сторож. — Допарубкуєтесь ви, що проґавите Тетяну. Будете кусати лікті (С. Добровольський); Катря йому законна дружина, все старе давно минулося й більше не повернеться. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (В. Кучер).