КУРЯЧИЙ

ку́рячий (коро́ткий) ро́зум у кого і без додатка, зневажл. Хто-небудь розумово обмежений, неспроможний тверезо мислити. — Правду казавши, я мала його (Лордена) за розумнішого чоловіка, а тепер переконуюсь, що в нього курячий розум (О. Кобилянська); — Яка уже бісова натура! Недаром кажуть: “Волос довгий, та розум короткий” (Панас Мирний).

ку́рячий мо́зок у кого, ірон. Хтось нерозумний, нетямущий і т. ін. — А ви й не розібрали? Бодай же вас, який у вас курячий мозок! (Б. Грінченко); — Курячий же в тебе, пане Петре, мозок: не зовсім ти пішов по батькові (П. Куліш).