КУДИ

де (куди́) діва́ти / ді́ти (поді́ти) себе́, зі сл. не зна́ти. Як уникнути нудьги, бездіяльності, відчуття тривоги, біди і т. ін. Не знаючи, де себе подіти, Вихор брів навмання гамірними вулицями (В. Кучер); Не знаючи… куди себе подіти, Раїса бігла до своєї матушки (М. Коцюбинський).

де (куди́) діва́тися / ді́тися (поді́тися), зі сл. не зна́ти. Чим зайнятися, щоб уникнути нудьги, апатії, почуття самотності і т. ін. Розійшлась моя фантазія до того, що не знав куди діватися, особливо вечорами, просто не міг сидіти дома і виходив на вулицю (В. Винниченко); Максим не знав де подітися, що з собою робити в такім клопоті (В. Стефаник); Першу зиму Олені було так тяжко і так сумно, що вона не знала, куди подітися (Григорій Тютюнник).

де (куди́) не обе́рнешся (не оберну́сь, не оберни́сь і т. ін.). Скрізь, усюди. Де не обернешся — все на тебе незнакомі (незнайомі) очі блискотять… (Марко Вовчок); — Як змінився світ. Вже куди не гляну, куди не обернусь, чую: все міняється (О. Довженко).

де (куди́) не поверну́тися. Скрізь, усюди. Де не повернеться (козак заможний Клим), вона (доля) усюди з ним (Л. Глібов); Ті пишні великі очі так і сяють передо мною, як вечірня зоря, куди не повернуся (І. Нечуй-Левицький); Вже ворог оточив дороги, куди не повернись… (В. Сосюра).

(і) куди́ о́чі диви́лися чиї, ірон. Уживається для вираження незадоволення, досади з приводу допущеної помилки; як могло статися. — Покуту несу.. І куди мої очі дивилися на той час, що не бачили, куди рука лізе, а нога ступає? (Григорій Тютюнник).

кат зна що (як, куди́ і т. ін.), зневажл. Не те, що треба; не таке як треба; не так як треба; те, що викликає осуд, подив і т. ін. — Ти кат зна що верзеш,— сказала Олеся (І. Нечуй-Левицький); Гнат не хотів, щоб кат зна що варнякали про нього. Тому вирішив усе нишком владнати (висватати Марту) (М. Стельмах); Ану, думаю, зв’яжу я його (півня) краще, бо та Варка .. кат зна як зв’язала (Марко Вовчок).

куди́ (рідше де) о́ко (зір) сяга́є (дістає́, сягне́ і т. ін.). На всьому видимому просторі, скрізь, до самого обрію. Широкою панорамою — куди око сягає — сади. Кілька сот гектарів (А. Головко); Оглянувся навколо. В полі, куди й око сягало, лежали глибокі сніги (Ю. Збанацький); Навколо, куди сягає зір,— все степ і степ, рівний, далекий, неосяжний (З газети); // Скільки можна побачити, розгледіти; далеко. І видно: аж-аж-аж ген до того ліска, куди око дістає, дорогою вози потяглися… (Остап Вишня); Перед нею наче сизіла якась далечінь, де око сягає без краю (І. Нечуй-Левицький). як дале́ко о́ко сяга́є. Як далеко око сягало, стрічало найбільше спустошення, а .. нагота вершин будила жаль у серці (О. Кобилянська). куди́ о́ко не сягне́. Десь далі там, куди око звідси не сягне, на всіх напрямах ця суперпробка з кожною хвилиною тільки росте й росте (О. Гончар).

куди́ ві́тер ві́є (дме). 1. Що трапилося; в чому справа. Паляничка ще не добрав, куди воно вітер дме, тому вибирав тепер слова обережні, моргаючи своїми мавпячими очима (М. Чабанівський). 2. Будь-куди; куди завгодно. Тоді, хвиле, неси з милим, Куди вітер віє! (Т. Шевченко).

куди́ воно́ йде́ться. Як буде. А з неділі в Князівці ярмарок... Якщо й отут, на велелюдді, не дізнатись, не розторопати, що воно діється та куди воно йдеться, то вже де ж тоді! (А. Головко).

куди́ ж пак. Уживається як категоричне заперечення висловленого. — Чого ти скубешся? — з плачем вимовив Чіпка.— Постій, я бабусі скажу — вона тобі дасть! — Боюсь я твоєї бабусі,— куди ж пак! (Панас Мирний); — Змалечку не вчились, бо не до наук було, а виросли, уже б і вчитись — так куди ж пак (Ю. Збанацький).

куди́ (ж) тобі́, ірон. Уживається для вираження подиву, захоплення або роздратування і т. ін. — Шкода з тобою розмовляти, Даремно час теряти,— Ти — Жук, а я — Бджола, Прощай! — і загула. “Куди тобі! Яке казання вдрала,— Промовив Жук: — розумна дуже стала!” (Л. Глібов).

куди́ і во́рон кісто́к (ко́сті) не зано́сить. Дуже далеко, в найвіддаленіше місце. Навколо дрімуча тайга. Це найвіддаленіші нетрі, не схожі ні на що на світі, звірині заповідники, ті місця, куди, як говорили в старі часи, і ворон кісток не заносить (О. Довженко). куди́ й во́рон не занесе́ ко́сті чиї. — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світу, куди й ворон не занесе кості твоїх знайомих (І. Нечуй-Левицький). куди́ во́рон і кісто́к не зано́сить. — Ой, бійся скуки (нудьги), Нінко!.. Вона, як необ’їжджений кінь, може завести тебе в такі нетрі, куди ворон і кісток не заносить (С. Добровольський).

куди́ круть, куди́ й верть. Дуже непослідовний, нестійкий. Реалізм .. автора куди круть, куди й верть, та й заїхав назад до старого ідеалізму (І. Франко).

куди́ метну́в! Уживається для вираження здивування, сумніву щодо здійснення якихось намірів, досягнення успіху і т. ін. (Староста:) Всіх чортів зібрать,.. щоб помогли мені причарувати до себе Бондарівну! (Герцель:) Ой, ой, ой! Куди метнув! (І. Карпенко-Карий); // Уживається для вираження захоплення чиїми-небудь намірами або вчинками. Таку посаду посів! Чи бач куди метнув! (З газети).

куди́ не глянь. Скрізь, усюди. І куди не глянь, все було всипане росою, неначе жаринками, що вночі міняться і ворушаться над нами, тримаючися вітром на небі до самого ранку (Т. Осьмачка).

куди́ не кинь (не глянь). У всіх відношеннях, з усіх боків, у всьому. І війська мав свого чимало, І грошиків таки бряжчало, Куди не кинь був Турн царьок (І. Котляревський); — Городок наш — так собі городок, нічого. Мій батько казав, що колись по ньому проходили полковники та сотники,— так куди не глянь, славне військо, як той мак червоний (Марко Вовчок).

куди́ не кинь / не скинь (не гля́неш, не оки́неш і т. ін.) о́ком. Кругом, скрізь, усюди, де тільки видно. Куди не кинь оком — степ, голий, дзвінкий і вітряний (М. Чабанівський); — Оце й Московщина починається,— сказав хтось.— Оце?! Та й невесела ж яка вона!.. все ліси та бори, куди оком не скинь (Панас Мирний); І куди не глянеш оком, біло все кругом (В. Сосюра); Веселяться гори, аж лунають від співаночок, аж мліються, куди оком не окинеш, маковим цвітом — запасками, фустками (хустками) жінок та дівчат, білими сорочками косарів (Г. Хоткевич).

куди́ не ки́нься. У кожному місці, всюди. До самого вечора бігала Марія в клопотах. Куди не кинься — скрізь треба просити, позичати, благати (І. Цюпа).

куди́ не пода́йся. Скрізь, з усіх боків. — І чеберяв би далі, та, куди не подайся — усюди стіни заважають (на печі)! (М. Стельмах).

куди́ но́ги несу́ть / понесу́ть, перев. зі сл. піти́, втіка́ти і т. ін. У будь-якому напрямку, куди-небудь, не вибираючи дороги. Я був битий і словами і своїми власними думками! Отож утікав від цих побоїв, куди ноги несли (Л. Мартович); Ледве дочекавшись зміни, Надійка вибігла на вулицю і пішла тротуаром так, без мети, просто куди ноги несли (В. Козаченко); Кожний тільки й думав, щоб вихопитися з оцього жахливого крутіжа й втекти, куди його ноги понесуть (Б. Лепкий).

куди́ о́чі (ба́чать (ди́вляться, спа́ли і т. ін.)), зі сл. іти́, бі́гти, тіка́ти і т. ін. Не вибираючи шляху, в будь-якому напрямку; будь-куди, навмання. Я був за селом, ішов куди очі, як у тумані (Олена Пчілка); Надворі мороз лютів; Хлопчик плентав куди очі, Весь посинів та тремтів (П. Грабовський); Він (Еней), швидко поробивши човни, На синє море попускав, Троянців насаджавши повні, І куди очі почухрав (І. Котляревський); — Я проведу тебе додому,— сказав Микола.— Не хочу додому. Ходімо, куди очі бачать,— відповіла Софійка (В. Москалець); З диким гиком ударився (Марко) тікать, куди бачили очі (С. Васильченко); Він правильно вирішив: треба збирати лахи і тікати, не оглядаючись, куди очі бачать (В. Дрозд); (Килина:) Я крадькома вийшла з кімнати і пішла куди очі дивились… (М. Кропивницький); Іноді після роботи я не йшла додому, я йшла куди очі дивляться. Тоді городяни здивовано оглядали мене (М. Хвильовий); Як побачила

куди́ о́чі поведу́ть (пока́жуть) кого (кому) і без додатка, перев. зі сл. іти́, піти́ і под. У будь-якому напрямі, не вибираючи шляху; навмання, будь-куди. — Іду я собі геть, куди мене очі поведуть (Казки Буковини..); Закликав його (батько) і сказав: — Більше тебе не хочу і видіти (бачити). Йди, куди очі поведуть… І прогнав сина (Три золоті сл.); (Микита:) Ну, Марусе, коли й ти вже не ймеш мені віри, то піду я, куди очі поведуть… (М. Кропивницький); Так попростуйте і ви, куди очі покажуть (М. Зеров).

куди́ попа́ло. Не обираючи місця; будь-куди. Мемет колов куди попало, з нестямою смертельно ображеного і з байдужістю різника (М. Коцюбинський); Вони не раз падали долілиць куди попало, рятуючись від авіації (О. Довженко); Заверещить (Кость) тоненько-тоненько, зажмуриться і біжить куди попало. А все-таки не плаче! (В. Винниченко); // У всі боки; врізнобіч. Вершники вже бігли там і там, куди попало (А. Хорунжий).

куди́ там. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь. — Ну, Харитоне Макаровичу, як наші дошки? Пригодилися? — Ого, ще й як! Такі двері поробили! Куди там! (Ю. Мокрієв); // Уживається для вираження незрівнянності, високої оцінки кого-, чого-небудь. Та сама прикарпатська погода, яка вельми багата на різні сюрпризи, а що вже норовлива — куди там найхимернішій жінці (М. Ю. Тарновський).

куди́ твоє́ (рідко ва́ше) ді́ло, ірон. Уживається для вираження захоплення чи здивування ким-, чим-небудь. — Вийшла в тамбур подихати, коли бачу — він на пероні. Не у спецівці.., а в гарному коверкотовому костюмі, в сірій кепці, з чемоданчиком — куди твоє діло! (Ю. Мушкетик); Купив (Юхим) лоша .. І вже так його кохав, так доглядав, що куди твоє діло (Григір Тютюнник); — Е,— скажете ви, то ж большак (великий шлях). Шлях, куди ваше діло. Ви спробуйте попід вербичками, по отій крутій дорозі проїхати. Ото штука! (О. Ковінька).

куди́ (ті́льки) душа́ забажа́є (захо́че), зі сл. піти. Будь-куди, куди завгодно. — А після лиману? Ще кудись були наміри (податися)? — Без намірів. Куди душа забажає… Галасвіта (О. Гончар); — Ти ж, Марино, не панщанна, ти московка, вольна. Знялася б з місця й полетіла, як та птиця, куди тільки душа забажає (І. Нечуй-Левицький).

куди́ (ті́льки (лиш)) (не) гля́не о́ко. Скрізь, усюди. Про великий трагічний відхід наших армій з України буде написано багато томів історичних книг. Як горіло жито, куди око гляне, і толочилося людьми, машинами і мільйонами бездомних коней і корів (О. Довженко); Довелося (опришкам) лежати на чистій полонині, де куди око лиш гляне — все трава, трава, Ні горбочка, ні корчика (Г. Хоткевич); Розбила щука лід у ріках, і крига пливла в море. Все, куди тільки не гляне око, рухалось, пливло, летіло (О. Довженко).

не зна́ти, куди́ діва́ти / поді́ти (ді́ти) о́чі (від со́рому). Дуже соромитися, перебувати в незручному становищі перед ким-небудь у зв’язку з провиною, осудом і т. ін. Жартам і сміху не було кінця. Центром їх, розуміється, була Маруся; вона, бідна, буквально не знала, куди очі дівати (Г. Хоткевич); Він і не знав, куди йому очі діти: заморгав, поблід та швидше меж (між) народ... (Г. Квітка-Основ’яненко).

не ма́ти де го́лову (голови́) прихили́ти. Бути самотнім, залишитися без рідних і близьких. Тепер, на старість, не має де голову прихилити (М. Томчаний); Тітка Мотря оповідала, як їй було добре за покійником третім чоловіком і як вона тепер бідує, не маючи де голови прихилити на старості літ… (М. Коцюбинський). не ма́ти куди́ (до ко́го) прихили́тися (го́лову прихили́ти). На старості не мала до кого голову прихилити, куди прихилитися (З газети).

ні́де (нема́є куди́, ні́куди і т. ін.) діва́тися / ді́тися. 1. Немає іншого виходу; не можна інакше. — Він (Гальванеску) має робити вам операцію? — .. Дійсно, маленьку операцію… Однаково ж більше нікуди діватися (Ю. Смолич); Всі кажуть: треба заплатить. Віддав я копу — ніде дітись (Л. Глібов). Найшли (сестри) зілля, накопали І стали варити. Заплакали, заридали… А нема де дітись, Треба варить (Т. Шевченко). 2. Треба сказати, визнати правду, істинно так. — Нікуди діватись, випиваю, бо як тебе частують, то треба ж не по-песьки, по-чеськи (Марко Вовчок); — Що ж будем діяти: злякавсь, нігде дітись. Ніколи тепер переполох виливати (Г. Квітка-Основ’яненко).

ні́де (ні́куди, нема́ куди́ і т. ін.) пра́вди діва́ти / ді́ти. Треба сказати відверто; безперечно. (Виборний:) Нігде (ніде) правди дівати, трудненько тепер убогій дівці замуж (заміж) вийти без приданого (І. Котляревський); — Нема де правди діти, а до роботи я не дуже то здатна..,— жартувала Тодозя (І. Нечуй-Левицький). ні́де пра́вди схова́ти. Батько завсігди казав, що як довчусь я в нашій школі, то віддасть мене ще в місто вчитися. Ніде правди сховати, мені не дуже це подобалось (Б. Грінченко).

пливти́ (плисти́, іти́ і т. ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т. ін.) за течіє́ю (по течії́). Пасивно підкорятися обставинам, нічого не роблячи, щоб змінити їх; не протидіяти. Сидір Сидорович тим часом уже втягнувся (у крадіжку), зав’язав сумнівні знайомства, заплутався .. і поплив за течією (В. Козаченко); (Олеся:) Я закохана в свою думку, і якщо і ця думка не спевниться (сповниться), тоді опущу руки і попливу по течії (М. Кропивницький). пливти́, куди́ вода́ несе́. — Ні порадою, ні силою не переможеш нашого товариства. Лучче (краще) пливи, куди вода несе (П. Куліш).

ста́рший, куди́ пошлю́ть. Той, хто виконує незначні послуги, доручення, бігає, ходить кудись; побігач. Йому доводиться виконувати ще й безліч дрібних доручень, бути якраз отим “старшим, куди пошлють” (О. Гончар).

так куди́ (ж пак). Уживається для вираження незгоди з чим-небудь, заперечення чогось. Шрам не раз починав говорити, так куди! Голос той так і покриває слова його (П. Куліш); — Ну, так! Придбаєш, дочко, свекруху на весь світ…— Та то, може, вона вам, мамо, так на перший погляд здалася,— одказує Галя.— Так куди!.. Кинулась Явдоха в жаль та сльози (Панас Мирний); — Змалечку не вчились, бо не до наук було, а виросли, уже б і вчились — так куди ж пак — ми й так уже письменні (Ю. Збанацький).

(там (туди́, в ті місця́ і т. ін.),) куди́ Мака́р теля́т не ганя́в (рідше не ганя́є, не го́нить і т. ін.), ірон. Туди або там, де важкі умови життя, куди потрапляють, як правило, не з власного бажання; далеко. Підеш туди, куди Макар телят не ганяв (Укр.. присл..); (Синявін:) Зрадить він вас, зажене туди, куди Макар телят не ганяв, клянусь, зажене (Іван Ле); Стражник продовжував уперто дивитися на Лук’яна, а губи мало не казали: “Малописьменні! Мене не проведеш. Уже не одного такого спровадив, куди Макар телят не гонить!” (П. Панч); — Все платформи та програми шукають.., за яку, трясця їхній тітці, туди йдуть, куди Макар телят не гнав (М. Стельмах).

хоч куди́. Гарний, чудовий, прекрасний. Івась парубок — хоч куди! (Панас Мирний); Однак дійшла (Бондариха) до думки, що вона ще молодиця хоч куди (М. Стельмах).

хто куди́ (ба́чив (попа́в)). У різні боки; урізнобіч. На паровозі бійка. На страшному льоті посипались солдати з вагонів, хто куди. Летить поїзд (О. Довженко); — Учні розбігалися хто куди — на подвір’я, на вулицю… (М. Понеділок); Хлопці поховалися в кущі й відстрілювалися деякий час, але коли свист отамана дозволив утечу, всі порскнули хто куди бачив (Г. Хоткевич); Тут.. усі рушили із-за стола, та, хто куди попав, мерщій надвір дивитися, як будуть танцювати (Г. Квітка-Основ’яненко).

що куди́ й до чо́го. Як повинно бути, як потрібно. Порядкує (княжна) і сама не знає, що куди і до чого; далі якось зачепила рукавом срібну коновку, повну вишнівки, да й розлила по всій скатерті (П. Куліш).