КРИК

бра́ти / взя́ти кри́ком. Домагатися, досягати чого-небудь, приголомшуючи голосними вигуками, лайкою. Якби криком брать, так кого б ми до рук не прибрали! (Укр.. присл..).

до кри́ку. Дуже сильно, боляче. Стиснулось серце до крику... (В. Сосюра); А мені до крику хочеться додому (З усн. мови).

крик (ле́мент) душі́. Крайній вияв тривоги, душевного болю і т. ін. Кляла вона (Мотря) свою долю; проклинала людей .. То був болісний лемент душі, глибока враза серця (Панас Мирний).

(оста́нній) крик мо́ди. Новинка в одязі, у взутті і т. ін., що привертає до себе увагу. Дівчина своїм платтям гордовито демонструвала останній крик моди (З усн. мови).

хоч кри́ком кричи́. Уживається для вираження надзвичайного або безвихідного становища, відчаю і т. ін. Стіна була гола і гладенька .. Зачепитись не було за що, хоч кричи криком (С. Голованівський); А тут, як назло, хоч криком кричи, усі рани занили, запекли, ніякого терпіння (В. Логвиненко); Одне лише у нас (у клубі) не ладиться — з танцями. Нема кому навчити молодь, хоч криком кричи! (С. Кравченко). хоч кричи́. Зима, морози, а в його топить нічим... Ну, хоч кричи — нічим (А. Тесленко).