КРАЙНОЩІ

дово́дити / довести́ до кра́йнощів (до кра́йності) кого. Викликати в кого-небудь стан надмірного збудження, напруження. Кордеєвич зблід і вхопився за меч .. Противники, які довели його до крайності, позникали в товпі (натовпі) (Ю. Опільський).

дохо́дити / дійти́ до кра́йнощів. Переступати межу, перевищувати міру в чому-небудь, діючи запопадливо, необдумано і т. ін. До крайнощів, як то кажуть, не дійшло. Але .. наші хлопці не одмовили собі в приємності побешкетувати з радощів (Ю. Яновський).