КПИНИ

бра́ти на кпи́ни (на кпин, діал. на кпи) кого, що. Кепкувати, глузувати, насміхатися з когось. Ся насмішка дуже розсердила Їжака, бо .. коли хто його ноги бере на кпини, то він того не може дарувати (І. Франко); — Може б, і ви помахали косою? — брала Катрана на кпини Килина.— Заробили б якусь в’язку сіна (Ю. Мокрієв); І просять дочку за Трохима. Тут як піднявся Лобода, Як подививсь на них очима! “То що?! На кпи берете нас?!!” (С. Руданський).