КОРИТО

ко́ло розби́того кори́та, зі сл. зоста́тися, залиши́тися і т. ін. Без того, на що розраховував, на що сподівався; ні з чим. — Ну, тоді хай вона одбиває в тебе Павла, хай тішиться, а ти .. зостанешся, коло розбитого корита,— з серцем кинула Соломія (В. Кучер).

підверну́ти під кори́то кого. 1. Вийти заміж раніше, ніж старша сестра. — Хороші твої дочки, Стехо! Тільки, Стехо, підверне Катруся під корито твою Ганнусю (Ганна Барвінок). 2. Позбавити кого-небудь привілеїв, влади і т. ін. — Підвернемо тепер ми під корито ваших полковників та гетьманів; заведемо на Вкраїні інший порядок; не буде в нас ні пана, ні мужика, ні багатого, ні вбогого (П. Куліш).