КОРЕЦЬ

почо́му (почі́м) ківш (фунт, коре́ць і т. ін.) ли́ха, зі сл. зна́ти, узна́ти і под. Багато горя, біди, неприємностей і т. ін. — Доведеться вам тут узнати, почому ківш лиха,— ніби про щось звичайне й необхідне ліниво говорив Шухновський (Ю. Збанацький); Я ще тоді не знав, почому фунт лиха, мені було двадцять років (М. Чабанівський); Молодий, енергійний гірник (Юрій Мегер) не один рік працював у забої, знав, як то кажуть, почому корець лиха (П. Інгульський); (Коваль:) Зробимо, мабуть, так, що нехай років зо два по світу (син) погуля, спізна, почім ківш лиха (М. Кропивницький); Убити б того ненависного управителя..— Та й графиню отак, як вона тебе за коси та по підлозі, хай знала б, почім фунт лиха (Н. Рибак).