Фразеологічний словник української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
КОПТИТИ

не́бо копти́ти, зневажл. Жити без певної мети, без користі для людей, для суспільства. Без діла жить — тільки небо коптить (Укр.. присл..); — Князь Куракін, думаєте, чого кулю собі в лоб пустив?.. вийшов порох увесь, чого йому було небо коптити?! (А. Головко); — Для чого ти сам небо коптиш? — О, це питання складне, над ним я саме роздумую в ці дні (О. Гончар).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОПТИТИ


матиме такий вигляд: Що таке КОПТИТИ