КОПІЙЧИНА

влеті́ти в (до́бру) копі́йку кому і без додатка. Дорого коштувати, обійтися кому-небудь. Що, якби спорудити високу трубу за півкілометра від шахти, серед зеленого масиву?..— Це влетить в копійку,— перебив Арчіля Беззуб’як (П. Інгульський). влеті́ти в (до́бру) копійчи́ну. — Ну й понавиписували ж отаких машин (екскаваторів)! Мабуть, у добру копійчину влетіло (Г. Коцюба).

збива́ти / зби́ти копі́йку. Відкладаючи, заощаджувати гроші. (Петро:) Скитався на чужині і заробленую копійку збивав докупи, щоб розбагатіть і назвать Наталку своєю вічно! (І. Котляревський). зби́ти копійчи́ну. Він зіб’є якусь копійчину бувало Й чотири сеанси просидить в кіно (Л. Первомайський).