КОПІЙКА

без копі́йки. Не маючи зовсім грошей. (Жанна:) Ну, ваш милий Петрусь дуже швидко повернеться до вас, як блудний син, без копійки (О. Корнійчук); Досить було тільки виповісти проникливу легенду про те, як їхали вони зі своїм ремісничним училищем десь на екскурсію та ненароком відстали, відбилися від своїх без копійки в кишені (О. Гончар).

влеті́ти в (до́бру) копі́йку кому і без додатка. Дорого коштувати, обійтися кому-небудь. Що, якби спорудити високу трубу за півкілометра від шахти, серед зеленого масиву?..— Це влетить в копійку,— перебив Арчіля Беззуб’як (П. Інгульський). влеті́ти в (до́бру) копійчи́ну. — Ну й понавиписували ж отаких машин (екскаваторів)! Мабуть, у добру копійчину влетіло (Г. Коцюба).

гна́тися за копі́йкою. Прагнути до наживи, збагачення. Якби він не гнався так за тією копійкою… А то жадоба така несита: все б зажер собі (Б. Грінченко).

гріш (копі́йка, шаг) ціна́ (в база́рний день) кому, чому. Хто-небудь або що-небудь нічого не варті, нічого не значать. — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян.— Гріш ціна йому тепер (М. Стельмах); — Чого ж. Твоя (поліцаєва) влада теж видавала якісь папірці. Їм, правда, гріш ціна в базарний день (В. Большак); Йому копійка ціна, і ніякого авторитету він ніколи не завоює (І. Микитенко); — Співали тобі про кохання, може, ще й вічне, але шаг ціна тим словам (В. Підмогильний). (кра́сна) ціна́ — (ла́маний (мі́дний)) гріш (п’ята́к). (Ельза:) А що, коли Грета Норман все-таки піде грати в новий театр? (Шредер:) Коли це трапиться, то вам всім ціна — ламаний гріш! (В. Собко); Ціна людям без Батьківщини, без громадської турботи про її розквіт, зміцнення її могутності — мідний гріш (З газети); Твоєму богатирю .. красна ціна — п’ятак (О. Ковінька).

до копі́йки (копі́єчки). Повністю, все, нічого не залишаючи (про гроші). Посилав (Багіров дружині) усе, до копійки, що платила йому армія (О. Гончар); — Ні, я звідси не піду, поки мені до копієчки не буде заплачено (Панас Мирний). до щерба́тої копі́йки. Він вивернув усі шістнадцять кишень.., виклав усе, до щербатої копійки (В. Бабляк).

збива́ти / зби́ти копі́йку. Відкладаючи, заощаджувати гроші. (Петро:) Скитався на чужині і заробленую копійку збивав докупи, щоб розбагатіть і назвать Наталку своєю вічно! (І. Котляревський). зби́ти копійчи́ну. Він зіб’є якусь копійчину бувало Й чотири сеанси просидить в кіно (Л. Первомайський).

(і) над копі́йкою тру́ситься, зі словоспол. таки́й, що. Дуже скупий, ненажерливий. Та він такий, що й над копійкою труситься (Укр.. присл..).

(і (ні, ані́)) копі́йки (зла́маної (мі́дної, щерба́тої)) (ше́ляга) нема́ (нема́є, не було́) за душе́ю у кого і без додатка. Хто-небудь не має грошей, дуже бідний. — Куди я піду, коли в мене копійки нема за душею,— сказала Василина (І. Нечуй-Левицький); — Та що ж ви візьмете, коли в мене й копійки зламаної нема за душею! (М. Коцюбинський); — Віддай хоч попереду те, що винні зосталися.— Копійки мідної за душею немає, батюшка (Панас Мирний); Навіть у 1921 році, коли в нас люди орудували мільйонами, в дядька Володимира, як він казав, не було за душею і щербатої копійки (М. Стельмах); — Не клясти я тебе прийшла, я за своїм прийшла. Зглянься ти на Бога… Празник святий іде… Ти ж будеш і їсти, і пити, а тут за душею шеляга немає (Панас Мирний).

копі́йка в кише́ню пливе́. Є гроші, прибуток від чогось. — Таксі,— повторив Кость,— то, дядьку Миколо, живе діло. Колесо крутиться — копійка в кишеню пливе... (М. Рудь).

на копі́йку, із дієсл. Зовсім мало, трохи. На копійку вип’є, а прийде додому — усе догори дном переверне... (Панас Мирний).

не ва́ртий (не варт) (і) (ла́маного) гроша́ (карбо́ванця, (щерба́тої) копі́йки, шага́, ше́ляга, (мі́дного) п’ятака́) (в база́рний день). 1. Нікчемний, зовсім поганий, ні на що не здатний (перев. про людину). В здоровому тілі здорова душа, Та часто буває не варта гроша (І. Франко); Сам я — людина паскудна, ламаного гроша не варта в базарний день (В. Логвиненко); І все через того бахура, що й сам з шкурою не варт карбованця!.. (М. Коцюбинський); Хто не знає, не плекає, не береже мови своєї матері, — матері-українки, матері-росіянки, естонки, казашки, француженки, — той і ламаного шеляга не варт (З газети); Обурювало Карпа Сидоровича те, що якась там Варка,.. яка, на його компетентний погляд, мідного п’ятака не варта, так оця Варка задрипана насмілилася жити в покоях його зятя (М. Хвильовий). 2. Який не має ніякої цінності або втратив своє значення; який не заслуговує на увагу. Звичайно, всі дурниці про вплив дядька на племінницю і про вико

не ви́тягнеш і копі́йки з кого. Хто-небудь надзвичайно скупий. Кажуть, майновита людина скупа, з неї й копійки не витягнеш (З газети).

не ма́ти (й) копі́йки (гроша́, нічо́го і т. ін.) за душе́ю. Бути бідним, без грошей, без засобів до існування. Ця компанія нагадала ті дні, коли він, не маючи копійки за душею, плавав з Казані до Астрахані на вакації (В. Канівець); Помітивши до себе увагу, старий скупо посміхнувся: — То й гроша не мав за душею, а тепер — двадцятьп’ятьтисячником (двадцятип’ятитисячником) став. Чув про таких? (П. Панч); — Ви знали, що я учитель, а не землевласник чи фабрикант, у мене тільки й всього, що ота нужденна місячна платня та борги, за душею гроша не маю про чорний день (О. Ткачук). не ма́ти гроша́ щерба́того в кише́ні. — Він трошки випив…— догадується з гурту хтось.— За що? Гроша щербатого в кишені не має! (В. Бабляк).

ні за копі́йку, зі сл. пропада́ти, зги́нути і т. ін. Даремно, марно, ні за що. Пропадеш ні за копійку (Укр.. присл..); — Лячно стало. Не хотілося саме зараз (в кінці війни) згинути ні за копійку (З усн. мови).

ні (і) на копі́йку, перев. із запереч. Зовсім, абсолютно. — Фашистам і на копійку вірити не треба,— промовив Віктор (П. Автомонов); — Ех, Денисе, Денисе! Нема в тебе розуму і на копійку (Григорій Тютюнник); // Зовсім немає. В нього ні на копійку авторитету (Д. Бедзик).

ні копі́йки (ні копі́єчки, фам. ні коп’я́). Зовсім нічого (про гроші). Прикажчик вилаяв його на всі боки і при рощоті (розрахунку) не дав ні копійки (С. Васильченко); (Химка:) Він,— Бог його знає! — де свої заробітки діває, додому ні копієчки не приносе (приносить)... (Панас Мирний); (Дудар:) Моя пропозиція така: записати до протоколу, щоб не брати від них ні коп’я (І. Микитенко).

перебива́тися з копі́йки на копі́йку. Жити дуже бідно, терпіти нестатки. — Так .. заробітки нікчемні. Перебиваєшся, як Аллахові угодно, — з копійки на копійку (Іван Ле).

сві́жа (жива́) копі́йка. Дрібний грошовий прибуток з продажу чого-небудь. Любить (тьотя Фрося) свіжу копійку, все перепродує в містечку на ярмарку і складає гроші в панчоху (В. Земляк); — Чим я віддячу вам за молоко? От ніяк не дочекаємося своєї годувальниці, тоді б ви вже перестали носити... Продали б та свіжу копійку мали за це молоко (Є. Гуцало).

у бі́лий світ, як у копі́йку, зі сл. стріля́ти. Не туди, куди слід; навмання. Вони (снаряди) стали вибухати по улоговині і на її схилах. Командуючий сказав, підморгнувши: — У білий світ, як у копійку: нашої піхоти тут уже давно немає (Григорій Тютюнник). у бі́лий світ, як у копі́єчку. Десь стріляли з пістолетів (фашисти), .. стріляли навмання, у білий світ, як у копієчку (П. Загребельний).

щерба́та копі́йка; щерба́ті копійки́. Дуже малі, мізерні гроші. — Замулила їм очі та щербата копійка, що лежить в кишені бідного чоловіка (Панас Мирний); Митець на свої щербаті копійки та на кошти друзів побував у Києві й на Чернечій горі (З газети).

щерба́тої (зла́маної, ла́маної і т. ін.) копі́йки, зі сл. не да́ти, не заплати́ти, нема, не ма́ти і т. ін. Зовсім нічого (про гроші). — Заплатіть мені,— каже наймит.— Заплатити? Та я тобі, злодію, щербатої копійки не дам! (Марко Вовчок); Годі тепер вчитись! Буде... і так розуму набрався (син). Копійки щербатої не дам (Панас Мирний).

як (мов, ні́би і т. ін.) ци́ган копі́йки, зі сл. не хоті́ти, ірон. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова; дуже (хотіти). — Я бачу по всьому, що ви, Олексію Федоровичу, не хочете слави як циган копійки (З газети).

як нова́ копі́йка. Чепурний, охайно одягнений, чистий. Він був увесь як нова копійка (Л. Первомайський); На радощах Семен Федорович купив собі нового костюма, зайшов до перукарні і вийшов звідти як нова копійка (М. Зарудний).