Фразеологічний словник української мови
КОПИЛ

добива́ти / доби́ти до копила́ що. До краю занедбувати що-небудь. — При Осташкові кінці з кінцями не зводили, а при Гаркуші останній лад загинув. До копила добиває колгосп (Ю. Мушкетик).

на оди́н копи́л. 1. зі сл. роби́ти, крої́ти і т. ін. За одним зразком, однаково. В Січі .. курені побудовані всі на один копил (П. Панч). 2. ірон. Однакові між собою. (Конопліцький:) Оченята ніби хотять повистрибувати — всі вони (дівчата) на один копил (О. Коломієць).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОПИЛ


матиме такий вигляд: Що таке КОПИЛ