Фразеологічний словник української мови
КОМПАНІЯ

води́ти компа́нію з ким. Мати дружні стосунки, приятелювати, знатися з ким-небудь. З Костогризами і Сороками я не люблю водити компанії (І. Франко); З Юрієм, правда, вони компанію водили, бо він був старший за них літами і дужчий (Ф. Бурлака); Я водив компанію з слободенськими парубками, вчився від них пісень (Збірник про М. Кропивницького).

держа́ти компа́нію. Бути компанійським, товариським; не відсторонюватися, не відмовлятися від того, що роблять інші. Весела баба! .. І компанію держить добре; дудлить вино таки гаразд.., — думав Бичковський (І. Нечуй-Левицький).

за компа́нію. Разом, заодно з іншими; тільки тому, що інші роблять те саме. — Цього гривастого,— кивнув він на Василя,— краще зв’яжіть, безпечніше... Ну, а хлопчик хай біжить за компанію! (Д. Косарик); За компанію пішли б з вами, але зараз маємо їхати в панський ліс (М. Стельмах).

підтри́мувати / підтри́мати компа́нію. Брати участь в тому, що задумали чи роблять інші. — Як же се? — запротестувала вона, затримуючи мою руку,— а я думала, що ви підтримаєте мені компанію в саду (Леся Українка); Він вибачився, що підтримати компанію (піти з товаришами до театру) не може (Н. Рибак).

те́пла компа́нія, ірон. Група знайомих людей, які разом пиячать, гуляють, розважаються і т. ін. Перегуда все ходив та ходив, поки й приткнувся біля якоїсь теплої компанії (В. Кучер); А ввечері таки зібралася тепла компанія, сиділи майже до ранку (З усн. мови).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОМПАНІЯ


матиме такий вигляд: Що таке КОМПАНІЯ