КОМЕДІЯ

гра́ти (рідше розі́грувати, лама́ти і т. ін.) коме́дію перед ким, кому і без додатка. Удавати з себе когось, прикидатися кимсь, лицемірити і т. ін. Він добре знав, що обурення пана комісара в значній мірі нещире, що він грає комедію (І. Франко); — Досить вам грати комедію, перейдемо до діла (Ю. Бедзик); — Я тобі говорив, щоб ти рано прийшов, без запізнення, а ти мені комедію граєш (Григорій Тютюнник); Ви тут комедії не розігруйте. Гадаєте, воно мені так мед? (З газети); До столу .. вийшов Тихін Фіялко. Він щулився .. і від хвилювання трохи збивався: — Комедію ти ламаєш, Трохиме (В. Речмедін). гра́ти куме́дію, розм. Хлопець бачив, що дєдя (тато) грає кумедію, і мовчав (Г. Хоткевич). не гра́ти коме́дій. Та комедій Угринець не грав: до кімнати справді зайшов з дівчиною, одягненою у плаття не для кухні (В. Поліщук). гра́ється коме́дія. Не треба бути ясновидцем, щоб побачит