Фразеологічний словник української мови
КОЛУПАТИ

колупа́ти ду́шу (се́рце) кому. Викликати у кого-небудь душевний біль, страждання, переживання. (Іван:) Правда, веселих (пісень) мало зосталось у голові, а ті, що йдуть до самого серця, то раз у раз так і колупають тобі душу... (М. Кропивницький).

хоч па́льцями колупа́й. Густий, крутий (перев. про їжу). — Сметани чверть гладущика.., а кисляк такий, .. хоч пальцями колупай (М. Стельмах).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОЛУПАТИ


матиме такий вигляд: Що таке КОЛУПАТИ