Фразеологічний словник української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
КОЛОТИТИ

колоти́ти ду́шу чию. Викликати неспокій, роздратування, обурення тощо. — Господар над господарем .. ще може інколи позбиткуватися, але щоб наймит комизував і колотив мою душу — це вже погибеллю пахне (М. Стельмах).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОЛОТИТИ


матиме такий вигляд: Що таке КОЛОТИТИ