КОЛОДКА

заби́ти в кайда́ни (в коло́дку) кого і без додатка, заст. Позбавити кого-небудь волі, наклавши кайдани (колодку). Поляки впіймали й молодого Кизима і забили в кайдани. Але козацька справа ще не загинула (І. Нечуй-Левицький); Він, Чорний, не мав наміру поступатися. Та й вої його не з тих, що хилять голови: ліпше впадуть на полі ратнім, аніж дадуть в колодку себе забити (Д. Міщенко).

як (мов, ні́би і т. ін.) коло́да. 1. зі сл. лежа́ти. Нерухомо (перев. про недомагання, лінощі тощо). Голова болить, ходором ходить, не можна мені ні піднятися, ні підвестися .. Лежу як колода (Панас Мирний). 2. Дуже опухлий. Хоч Кузьма після того таки перехворів, температуру йому нагнало, і нога була як колода, але, бач, вижив (О. Гончар). як коло́дка. Далі скинув чобіт. Підвівся я на лікоть, глянув... нога як колодка (А. Тесленко).