КОЛОДА

вали́ти че́рез пень коло́ду. Робити що-небудь недбало, незграбно, без належного старання та вміння. Дарма колоду через пень валити (Укр.. присл..).

че́рез пень-коло́ду. Абияк, не так як треба. — Відмінники дивилися на свого вчорашнього побратима співчутливо, а ті, хто вчився через пень-колоду, з радістю чекали на те, що їхнього полку прибуде (Григір Тютюнник); — Чоловік тоді правильний, коли своє місце знаходить на Землі. Дивись, інший і не дурний, і учений, а все у нього через пень-колоду виходить, бо свого не найшов (М. Стельмах); Адже намагаюся робити все найкраще, весь напружуюся.., а виходить через пень-колоду (М. Ю. Тарновський). че́рез пень у коло́ду. Парубок був той як парубок: усіх веселив, умів сказати й приказати, робота горіла в руках. А зараз ходить, як чорная хмара: не говіркий, робить через пень у колоду (М. Ю. Лазорський).

як (мов, ні́би і т. ін.) коло́да. 1. зі сл. лежа́ти. Нерухомо (перев. про недомагання, лінощі тощо). Голова болить, ходором ходить, не можна мені ні піднятися, ні підвестися .. Лежу як колода (Панас Мирний). 2. Дуже опухлий. Хоч Кузьма після того таки перехворів, температуру йому нагнало, і нога була як колода, але, бач, вижив (О. Гончар). як коло́дка. Далі скинув чобіт. Підвівся я на лікоть, глянув... нога як колодка (А. Тесленко).

як (мов, ні́би і т. ін.) коло́да (сту́па), зі сл. дурни́й. Дуже, надто. — Де ви мене в лісі бачили? Де? — з викликом глянув на полісовщика.— Дурний ти мов колода... (М. Стельмах); І не приведи Господи, подумають про неї: “Дурна вона як ступа!” Соромно ж буде (З усн. мови).