Фразеологічний словник української мови
КОЛИСКА

з коли́ски. З дитячих років, з ранніх літ. Прощай, дівчинонько вірненька, З колиски подруга моя (І. Манжура); — Виходить, чумаче, в ранню дорогу зібрався?.. — Атож..— понуро відповів Чайченко.— Нам з колиски уготована і рання робота, і рання дорога... (М. Стельмах).

стоя́ти бі́ля коли́ски перев. чого. Бути учасником творення чого-небудь, родоначальником чогось. Геніальний Шевченко стояв біля колиски української літератури (З газети).

у коли́сці. 1. Ще зовсім дитина, малолітній. — Може, десь і виглядає тебе твоя яворина, а, може, ще тільки росте. Сказано: хлопець на коні, а дівка в колисці (М. Стельмах). 2. На початковій стадії заснування, організації, підготовки і т. ін. чого-небудь. Устим .. глянув у синові очі, тихо сказав: — Болить, синку. Скрізь болить. Щоб її, ту війну, в колисці задушило! (В. Кучер).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОЛИСКА


матиме такий вигляд: Що таке КОЛИСКА