КОЗАЦЬКИЙ

коза́цьке (цига́нське) со́нце. Місяць. — Поночі? — здивувався Данило. — Що для нас ніч, коли має зійти козацьке сонце? — заграв стрілами брів Сагайдак (М. Стельмах); Холодне циганське сонце світило тепер уже їм десь з-за потилиці (О. Гончар); Тетяна не знає, коли їй страшніше: чи в темряві, чи за циганського сонця (А. Дімаров).