КЛЮНУТИ

(й) ку́рці ні́де клю́нути. 1. Дуже тісно, мало місця. Весь стіл завалений, ніде курці клюнути, ще не переглянутими .. книжками (Леся Українка); // Немає вільного або чистого місця. — Панічко.., не женіть тільки Мар’ї з двору..— Та що ж там з нею? — Збита вся — курці ніде клюнути! (Панас Мирний). 2. Дуже багато. — Приходимо в Зіньків, а там війська — курці ніде клюнути! (Григорій Тютюнник); Диких качок було стільки, що ніде курці клюнути (З газети). 3. Дуже мало. По землі ходив (селянин) і землі не мав. Або мав, що й курці ніде було клюнути (П. Рєзніков).

клю́нути на прима́нку. Піддатися на обман, навмисне підготовлений ким-небудь з підступними (недобрими) намірами. При самій думці, що “пугачі” клюнуть на приманку й сміливий задум може здійснитися, Ксьондза починала тіпати пропасниця (І. Головченко і О. Мусієнко).

клю́нути но́сом у що. Упасти обличчям вниз. Як пихоне його руками своїми, так Чіпка й клюнув носом у зелену траву (Панас Мирний); — Прицілився я — бабах! З одного пострілу поклав усіх п’ятьох. Клюнули фашисти у сніг носом усі підряд (Ю. Мокрієв).