КІНЬ

залі́зний (стале́вий) кінь. Трактор. Їде Олеся Кулик на тракторі, а за нею жінки правують залізними кіньми, вся ланка гуркотить (О. Ковінька).

(і) коне́м (на коні́) не об’ї́деш кого, чого. 1. Не обминеш, не уникнеш кого-, чого-небудь. — От несподіванка! Видно, справді-таки судженої конем не об’їдеш! (А. Головко); Долі й конем не об’їдеш (Укр. присл..); — Доля химерна, мої панове! Її й конем не об’їдеш (Б. Лепкий); Долі й на коні не об’їдеш, не знаєш, звідки й що впаде на тебе (Є. Гуцало). 2. жарт. Дуже товстий, огрядний і т. ін. (перев. про людину). Зловили сома великого та товстого, і конем не об’їдеш (З газети). таки́й, що й коне́м за день не об’ї́деш. — Сам (батько), як гачок, слабосилий, сухенький. А бабу собі роздобув — років сорока, огрядну, таку, що й конем за день не об’їдеш (Ю. Збанацький); // Великий (перев. про щось). во́зом не об’ї́деш. Пика — возом не об’їдеш. Солодка така й нахабна водночас (А. Крижанівський).

(і) коне́м не дожене́ш. 1. зі сл. тіка́ти, бі́гти і т. ін. Дуже швидко. Біжать літа й конем не доженеш (Легенди..). коне́м не догна́ти. Тікає (фашист) — конем не догнати (О. Гончар). 2. кого. Хто-небудь дуже швидкий, прудкий, швидко бігає. Сина держать коло неї (вдови), щоб не влизнув, бо знало все село, що його й конем не доженеш (П. Куліш); Він (Балабуха) почував, що й Горацій кудись утік, Аристотеля й конем не доженеш (І. Нечуй-Левицький).

на коні́, зі сл. бу́ти, почува́ти себе́ і т. ін. У виграшному становищі. Сьогодні Жог не без підстав почував себе на коні (Я. Баш); Влучивши в зайця, мисливець почував себе на коні (З газети).

на коні́ (на козі́) не під’ї́деш до кого. Хто-небудь дуже гордовитий, пихатий; до кого-небудь неможливо знайти підхід. Прочита вона, що її похвалили, .. уже до неї і на коні не під’їдеш (М. Старицький); (Красовська:) Поки ти у мене не будеш як слід пристроєна, не буде моя душа спокійна! .. Люди знайшлись би, звісно, коли б не пішла чутка про твою гордість, що до тебе і на козі не під’їдеш! (Олена Пчілка).

хід коне́м. Дії або прийом, спрямовані на досягнення якоїсь мети без конфронтації, конфліктних ситуацій. (Вадим:) Як по прямій не можна вже ні кроку, нанось удар зиґзаґом, з тилу, з боку! Є хід конем! (О. Левада); — Льоня Шляхтич — це був твій хід конем. Ну, не вийшло. Нічого страшного (П. Загребельний); Продавець Мокій .. зробив такий хід конем: спакувавши залежані товари в ящики, він виїхав з ними вранці до лісу, а під вечір, буцімто з бази, приїхав з ними до крамниці (З газети).

хоч коне́м грай. 1. Досить великий, просторий і т. ін. — Добра хата, хоч конем грай! Не такому бовкунові, як дід Улас, вона личить; отже, хай і він попотовчеться. Він звик на просторі,— сказали одрадяни (Панас Мирний); Дивитесь зовні — хата незатишна, зате всередині велика, хоч конем грай (С. Чорнобривець). 2. де. Багато вільного місця десь; просторо. У дворі хоч конем грай (З журналу). 3. перев. зі сл. просто́рий. Уживається для підсилення супровідного слова; надто, дуже. Минуло літо, й новий дім аж засміявся. Стіни рублені, поміст високий, всередині просторий хоч конем грай (С. Чорнобривець). 4. перев. зі сл. мі́сця. Досить багато. В такому арештантському вагоні було місця — хоч конем грай (Перекл. С. Масляка).

як (мов, мо́вби і т. ін.) хто на сто ко́ней ви́садив кого. Хто-небудь перебуває у піднесеному настрої. Учителька радісними очима дивилася Оксані вслід. Верталася потім у клас, мовби її хто на сто коней висадив!.. (Олена Пчілка).