Фразеологічний словник української мови
КІНЧИТИ
кінча́ти / кінчи́ти (життя́) на ши́бениці. Бути покараним на смерть через повішення. Вона весь час була впевнена, що Гриша неодмінно, обов’язково кінчить на шибениці (А. Головко).
кінча́ти / кінчи́ти (життя́) на ши́бениці. Бути покараним на смерть через повішення. Вона весь час була впевнена, що Гриша неодмінно, обов’язково кінчить на шибениці (А. Головко).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КІНЧИТИ
матиме такий вигляд: Що таке КІНЧИТИ
матиме такий вигляд: КІНЧИТИ
матиме такий вигляд: Що таке КІНЧИТИ