КІЛОК

вбива́ти / вби́ти оси́ковий кіло́к (кіл) у моги́лу кого, чого. Покінчити з ким-, чим-небудь. Є в О. Підсухи поема “Похорон бюрократа”... Закінчується вона народним гулянням після такого довгожданого похорону. Мабуть, це надто поспішно — вбивати осиковий кіл у могилу останнього бюрократа (З газети).

стоя́ти / ста́ти кілко́м (ко́лом) в го́рлі. 1. Не проходити, застрявати (про несмачну, важку, суху їжу). — А криницю під вербою хто почистив од муляки, вода вже встоялась, чиста й студена.— Хай би та чиста й студена вода кілком у горлі твоєму стала! (Є. Гуцало). 2. Дуже набридати, остогидіти. — Вже мені ті його вірші кілком в горлі стоять! (І. Франко).

теса́ти кі́лля (кілки́) на голові́ кому. Знущатися з кого-небудь, показуючи свої примхи, прискіпуючись до когось. (Єфрем:) От кажуть, що навсправжки таких людей не бува, котрим можна безпечно тесать кілля на голові! (М. Кропивницький); (Клим:) Як попустите моїй бабі, то вона всім вам почне кілки на голові тесати (Р. Іваничук). на ті́м’ю кі́лля теса́ти. (Хлопи:) Пан почне вам живо На тім’ю кілля ще тесать! (І. Франко).

(хоч) кіл (кіло́к, кілка́, кола́ і т. ін.) на голові́ теши́ кому. Уживається для характеристики нерозумної, впертої, настирливої людини. (Старшина:) Отак же і наш мужик: кіл йому на голові тешіть, а він таки своєї гнутиме! (М. Кропивницький); Уже я йому й правду під ніс тикав, а він своє та й своє. Сказано — дурному хоч кіл на голові теши! (П. Куліш); Як упреться (Безбородько), наче стовпець у плоті, нічим не поворушиш, хоч кіл на голові теши (М. Стельмах); Коли Корній вже що надумає, то хоч кілок на голові йому теши (А. Дімаров); Вона (Оленка) ж у нас камінна. Їй хоч кілка на голові теши (В. Кучер); Далеко він може піти, бо у Ватрича вдача така: “як затнеться, хоч кола теши на голові — не поступиться” (З газети).

як (мов, ні́би і т. ін.) кіло́к у тин, зі сл. упе́ртися. Дуже, надто. — Інші всюди заробляють, а ти всюди проробляєш,— підвищує голос Марійка.— Бо уперся мов кілок у тин і навіть за медом не нагнешся.— Хе,— знаю твій мед,— підсміюється Іван (М. Стельмах).