КІВШ

ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ (по́вну) (ча́шу) ((по́вний) ківш (ли́ха)) (до кра́ю (до дна)). Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. — Сотки, тисячі нещасних (втікачів) попадалися до рук козакам — мусили випити гірку до краю (М. Коцюбинський); Хоч би ж хтось хоч колись передав братам, яку він гірку чашу за них випив!.. (І. Багряний); Як Шевченко, так і Осьмачка були мучениками, яким .. довелося випити до дна гірку чашу страждань. Тому й вони обидва ввійшли в українську історію як величні символи приниженого, але невмирущого народу (Ю. Стефаник); З неусвідомленою гіркотою в серці мав прокинутися (Іваниця) лиш для того, щоб випити ту гірку чашу до дна: прокинувся і побачив Ойку, яка прийшла коли й не до Дуліба, то принаймні не до нього (П. Загребельний); О, ці самотні наші матері! Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей найліпших

мі́ряти мі́рками (мі́ркою, ковше́м) гро́ші. Бути дуже багатим, мати великий капітал. — Звідки ж ти, безтолоч, знаєш, що дядечко гроші мірками міряє? (М. Стельмах); — Чи ти де бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі?..— Е-е, дядечку! вона (пані), мабуть, чи не ковшем їх (гроші) міряє! (Марко Вовчок).

почо́му (почі́м) ківш (фунт, коре́ць і т. ін.) ли́ха, зі сл. зна́ти, узна́ти і под. Багато горя, біди, неприємностей і т. ін. — Доведеться вам тут узнати, почому ківш лиха,— ніби про щось звичайне й необхідне ліниво говорив Шухновський (Ю. Збанацький); Я ще тоді не знав, почому фунт лиха, мені було двадцять років (М. Чабанівський); Молодий, енергійний гірник (Юрій Мегер) не один рік працював у забої, знав, як то кажуть, почому корець лиха (П. Інгульський); (Коваль:) Зробимо, мабуть, так, що нехай років зо два по світу (син) погуля, спізна, почім ківш лиха (М. Кропивницький); Убити б того ненависного управителя..— Та й графиню отак, як вона тебе за коси та по підлозі, хай знала б, почім фунт лиха (Н. Рибак).