КИСЛИЙ

ки́сла мі́на, перев. зі сл. на обли́ччі, на лиці́, на фізіоно́мії і т. ін. Невеселий, незадоволений і т. ін. вигляд, вираз (обличчя). Аркадій жваво аплодує. З кислою міною на лиці починає аплодувати і Круть (О. Підсуха); Помічник начальника пристані виразив на своїй фізіономії .. цілком кислу міну (Ю. Смолич); — Який же ти після цього друг? — докірливо спитав Лукащук, зробивши при цьому кислу міну (О. Гуреїв); Віталій і не підозрював, що зараз сидять у клубі сержанти з досить-таки кислими мінами, бо те місце, де мусила б сидіти між ними Тоня, безнадійно гуляє (О. Гончар).

поверта́ти на ки́сле. Розладнуватися, розпадатися, не удаватися. Перша половина вечірки .. повертала зовсім на кисле (Ю. Мушкетик).

скриви́ти (скле́їти, зроби́ти і т. ін.) ки́слу мі́ну. Виразити незадоволення. Спитала я в неї вчора, чи не хочете піти в парк на музику,— вона скривила кислу міну і спитала: “Пощо?” (Леся Українка); Обернувшись до мене, містер Хо склеїв досить кислу міну (Ю. Смолич); Коли представили йому Павлину, то він, признатися щиро, .. зробив кислу міну (Ірина Вільде).