Фразеологічний словник української мови
КИПІТИ
(аж) гори́ть (кипи́ть) у рука́х (під рука́ми) у кого, у чиїх, під чиїми, перев. зі сл. робо́та, ді́ло і т. ін. Виконується, здійснюється і т. ін. швидко й успішно. Тепер усе горіло в його руках. Йому вистачало сил і на лекції, і на біганину по всіляких комітетах, комісіях, зборах (Ю. Бедзик); Сапери моталися все моторніше, робота горіла під їхніми руками (О. Гончар); Усе він знає, усе кипить в його руках (М. Стельмах).
аж кипи́ть. Відбувається, здійснюється і т. ін. дуже жваво, на повну силу. Ярмарок аж кипів. Вироюються і гомонять люди (Марко Вовчок); Скрізь аж кипить торгівля й купівля (І. Нечуй-Левицький).
все кипи́ть всере́дині в кого. Хто-небудь надзвичайно знервований, схвильований або обурений. Правда, Меланія стрималася, але червоні лапчасті плями на шиї свідчили про те, що всередині у неї все кипить (Ірина Вільде).
кипи́ть (закипа́є) душа́ (се́рце) / закипі́ла (скипі́ла) душа́; скипі́ло (обкипі́ло) се́рце у кого, чия (чиє), від чого. 1. Хто-небудь перебуває в стані сильного нервового збудження, хвилювання. — Душа в мене кипить од безчесної гадки! Через якісь погані .. халупи хотять (хочуть) оддати на руїну осередок держави! (І. Нечуй-Левицький); Чи не вперше так за всі роки закипіла зібгана наймитська душа (М. Стельмах); Йосип мовчав, доки кипіло його серце, доки було мочі мовчати (Панас Мирний). 2. на кого—що, проти кого—чого і без додатка. Хто-небудь гнівається, сердиться на когось—щось, обурюється з приводу чогось. Йдемо в оперу. Наталка мовчить. Почуваю, що душа її аж до самого дна кипить на мене та на мою професію (Ю. Яновський); Закипала гнівом Маркова душа проти ситих і кровожадних… Не раз шкодував, що залишив рідну землю (І. Цюпа); — Я так і обімліла. Відьма ж вона, відьма! Скипіло моє сер
кипи́ть як (мов, ні́би і т. ін.) у казані́. Відбувається сварка, велика суперечка і т. ін. Квасюк проганяв старих (наймичок) так саме, як вона (дружина) молодих. І через те в їх у хаті завсігди (завжди) кипіло як у казані (Б. Грінченко).
кипі́ти в рука́х перев. чиїх. Хто-небудь вправно, швидко і т. ін. виконує, здійснює щось. Баби мастили стіни, Семен пошивав покрівлю, — робота кипіла, горіла в руках (М. Коцюбинський); У неспокійного діда завжди знайдеться якась робота, усе він знає, усе кипить в його руках (М. Стельмах).
кипля́ть сльо́зи в (на) оча́х перев. чиїх. Хто-небудь готовий заплакати, близький до плачу. Закричала вона, стиснувши руки в кулачки і кусаючи губи. В очах її кипіли сльози (Григорій Тютюнник).
ки́пнем (ки́пенем) кипі́ти. 1. Здійснюватися, відбуватися дуже енергійно, з великою силою, інтенсивністю. А на безмежних ланах колгоспу-мільйонера “Нове життя” насправді кипнем киплять не вщухаючи найрізноманітніші роботи (Є. Кротович). 2. Вирувати, клекотіти. Вік короткий, треба жить! Хай гуде земля під нами й Січа кипенем кипить (Я. Щоголів).
кров кипи́ть (закипа́є, виру́є і т. ін.) / закипі́ла (завирува́ла) (у жи́лах (у скро́нях)) у кому, у кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані сильного збентеження, гніву, обурення і т. ін. Темної ночі припадали вони до синовніх могил.., кров закипала в благородних бідняцьких жилах (О. Довженко); Козак скажено крикнув (на мене) і підкинув нагай. Вся кров закипіла в мені (Ю. Яновський); Темними ночами, туманними болотами та ярами пробиралися вони до Щорса .. Розповісти всю правду про придушені повстання кращих синів України, та так розповісти, щоб кров завирувала в нього (солдата) у скронях (О. Довженко).
на се́рці кипи́ть чиїм, у кого. Хто-небудь хвилюється, переживає і т. ін. Я умію більше мовчати, у собі гнітити, ніж розказувати перед людьми. Що їм до того, — що на моїм серці кипить? (Панас Мирний).
при́страсті спала́хують (розпа́люються, кипля́ть і т. ін.) навколо чого і без додатка. Збудження, піднесення, захоплення чимсь і т. ін. зростає, може досягти великого напруження. Сенько був із тих людей, у яких пристрасті спалахували скоро (І. Франко); Хома бачив, що розпалюються пристрасті, і не знав, як угамувати їх (З. Тулуб); Майже протягом року кипіли пристрасті навколо проблеми, яку порушив “Вечірній Київ”,— привілеї для номенклатурних працівників (З газети).
як (мов, ні́би і т. ін.) в окро́пі кипи́ть. Інтенсивно, жваво, енергійно виконується яка-небудь робота, здійснюється якась справа і т. ін. День у день тобі як в окропі кипить. Полагодив (Чіпка) хату, давай погріб обчищати (Панас Мирний).
(аж) гори́ть (кипи́ть) у рука́х (під рука́ми) у кого, у чиїх, під чиїми, перев. зі сл. робо́та, ді́ло і т. ін. Виконується, здійснюється і т. ін. швидко й успішно. Тепер усе горіло в його руках. Йому вистачало сил і на лекції, і на біганину по всіляких комітетах, комісіях, зборах (Ю. Бедзик); Сапери моталися все моторніше, робота горіла під їхніми руками (О. Гончар); Усе він знає, усе кипить в його руках (М. Стельмах).
аж кипи́ть. Відбувається, здійснюється і т. ін. дуже жваво, на повну силу. Ярмарок аж кипів. Вироюються і гомонять люди (Марко Вовчок); Скрізь аж кипить торгівля й купівля (І. Нечуй-Левицький).
все кипи́ть всере́дині в кого. Хто-небудь надзвичайно знервований, схвильований або обурений. Правда, Меланія стрималася, але червоні лапчасті плями на шиї свідчили про те, що всередині у неї все кипить (Ірина Вільде).
кипи́ть (закипа́є) душа́ (се́рце) / закипі́ла (скипі́ла) душа́; скипі́ло (обкипі́ло) се́рце у кого, чия (чиє), від чого. 1. Хто-небудь перебуває в стані сильного нервового збудження, хвилювання. — Душа в мене кипить од безчесної гадки! Через якісь погані .. халупи хотять (хочуть) оддати на руїну осередок держави! (І. Нечуй-Левицький); Чи не вперше так за всі роки закипіла зібгана наймитська душа (М. Стельмах); Йосип мовчав, доки кипіло його серце, доки було мочі мовчати (Панас Мирний). 2. на кого—що, проти кого—чого і без додатка. Хто-небудь гнівається, сердиться на когось—щось, обурюється з приводу чогось. Йдемо в оперу. Наталка мовчить. Почуваю, що душа її аж до самого дна кипить на мене та на мою професію (Ю. Яновський); Закипала гнівом Маркова душа проти ситих і кровожадних… Не раз шкодував, що залишив рідну землю (І. Цюпа); — Я так і обімліла. Відьма ж вона, відьма! Скипіло моє сер
кипи́ть як (мов, ні́би і т. ін.) у казані́. Відбувається сварка, велика суперечка і т. ін. Квасюк проганяв старих (наймичок) так саме, як вона (дружина) молодих. І через те в їх у хаті завсігди (завжди) кипіло як у казані (Б. Грінченко).
кипі́ти в рука́х перев. чиїх. Хто-небудь вправно, швидко і т. ін. виконує, здійснює щось. Баби мастили стіни, Семен пошивав покрівлю, — робота кипіла, горіла в руках (М. Коцюбинський); У неспокійного діда завжди знайдеться якась робота, усе він знає, усе кипить в його руках (М. Стельмах).
кипля́ть сльо́зи в (на) оча́х перев. чиїх. Хто-небудь готовий заплакати, близький до плачу. Закричала вона, стиснувши руки в кулачки і кусаючи губи. В очах її кипіли сльози (Григорій Тютюнник).
ки́пнем (ки́пенем) кипі́ти. 1. Здійснюватися, відбуватися дуже енергійно, з великою силою, інтенсивністю. А на безмежних ланах колгоспу-мільйонера “Нове життя” насправді кипнем киплять не вщухаючи найрізноманітніші роботи (Є. Кротович). 2. Вирувати, клекотіти. Вік короткий, треба жить! Хай гуде земля під нами й Січа кипенем кипить (Я. Щоголів).
кров кипи́ть (закипа́є, виру́є і т. ін.) / закипі́ла (завирува́ла) (у жи́лах (у скро́нях)) у кому, у кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані сильного збентеження, гніву, обурення і т. ін. Темної ночі припадали вони до синовніх могил.., кров закипала в благородних бідняцьких жилах (О. Довженко); Козак скажено крикнув (на мене) і підкинув нагай. Вся кров закипіла в мені (Ю. Яновський); Темними ночами, туманними болотами та ярами пробиралися вони до Щорса .. Розповісти всю правду про придушені повстання кращих синів України, та так розповісти, щоб кров завирувала в нього (солдата) у скронях (О. Довженко).
на се́рці кипи́ть чиїм, у кого. Хто-небудь хвилюється, переживає і т. ін. Я умію більше мовчати, у собі гнітити, ніж розказувати перед людьми. Що їм до того, — що на моїм серці кипить? (Панас Мирний).
при́страсті спала́хують (розпа́люються, кипля́ть і т. ін.) навколо чого і без додатка. Збудження, піднесення, захоплення чимсь і т. ін. зростає, може досягти великого напруження. Сенько був із тих людей, у яких пристрасті спалахували скоро (І. Франко); Хома бачив, що розпалюються пристрасті, і не знав, як угамувати їх (З. Тулуб); Майже протягом року кипіли пристрасті навколо проблеми, яку порушив “Вечірній Київ”,— привілеї для номенклатурних працівників (З газети).
як (мов, ні́би і т. ін.) в окро́пі кипи́ть. Інтенсивно, жваво, енергійно виконується яка-небудь робота, здійснюється якась справа і т. ін. День у день тобі як в окропі кипить. Полагодив (Чіпка) хату, давай погріб обчищати (Панас Мирний).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КИПІТИ
матиме такий вигляд: Що таке КИПІТИ
матиме такий вигляд: КИПІТИ
матиме такий вигляд: Що таке КИПІТИ