КАТ

до ка́та. Дуже багато. В складку хлопці та дівчата Назнесуть курчат до ката (І. Манжура); (Явдоха:) Вона дівка-козир.., а худоби і грошей до ката (Г. Квітка-Основ’яненко); — Я їх (дрова) уже й смалю добре, а про те ще до ката в сараї (Л. Яновська).

кат зна що (як, куди́ і т. ін.), зневажл. Не те, що треба; не таке як треба; не так як треба; те, що викликає осуд, подив і т. ін. — Ти кат зна що верзеш,— сказала Олеся (І. Нечуй-Левицький); Гнат не хотів, щоб кат зна що варнякали про нього. Тому вирішив усе нишком владнати (висватати Марту) (М. Стельмах); Ану, думаю, зв’яжу я його (півня) краще, бо та Варка .. кат зна як зв’язала (Марко Вовчок).

кат із ним (ни́ми). Уживається для вираження примирення, вимушеної згоди з чим-небудь, невдоволення чимсь, утрати інтересу до чого-небудь; нехай буде так, як є. Кат із ним. Що буде, те й буде (В. Кучер); — Діло й на тебе є. — А кат із ним, із тим ділом,— відмахнувся Дорошенко (О. Гончар); З кошика потроху вилітали й розбивалися яєчка, і до нього веселими очима сміялися жовтки. Ну, й кат із ними. Кузьма вже не заздрий на таку закуску (М. Стельмах).

кат його́ (її́, їх і т. ін.) (ба́тька (го́лову)) зна́є, зневажл. Невідомо, незрозуміло. Почне щось снуватися в голові — снується та й снується, а на який кінець, то й кат його голову знає... (С. Васильченко); Кат їх батька зна, над чим таким важким Дихтовні животи вони понадривали? (П. Гулак-Артемовський); — Де брусок? — Ну, мантачка... — А кат тебе знає, де ти все діваєш (Григорій Тютюнник).

кат його́ (її́) (ма́му) бери́ (забира́й) / взяв (побра́в, забра́в). 1. лайл. Уживається для вираження досади з приводу чогось, незадоволення ким-, чим-небудь. — Ага! От чого мені шкода, кат би його взяв,— піджака загубив (О. Довженко); — Такий вовчисько, кат би його побрав. Жаль, що немає рушниці (Ю. Збанацький). 2. Уживається для вираження зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, незадоволення ким-, чим-небудь. “Хазяї, кат його маму бери”,— сам не знає на кого сердиться (Левко), різко б’є віжками по конях (М. Стельмах). кат його́ ві́зьме. Знають (Івана), кат його не візьме, допік він їм, майстрам, ще будучи фабзайцем (О. Гончар). 3. Уживається для вираження примирення, вимушеної згоди з чимось; нехай буде так, як є. Теличка залишається вдома. Заберуть (німці), кат її бери, не доїться. А корову відвести на Василів кут, до далекої рідні (Григорій Тютюнник).

кат ка́том; кат з каті́в. Дуже жорстокий, немилосердний (про людину). — Різні є люди: пан теж себе людиною вважає. А Пігловський навіть вище людей.., а сам кат катом (М. Стельмах); Допиту справжнього ще не було, бо комендант вечеряє! А кат з катів був! Що він виробляв з людьми! (А. Головко).

кат ма́є чого. Немає. (Пріська:) Думають, що мати робити не хоче, .. ледача мати, прикидається недужою... Не бачать, що тут здоровля (здоров’я) того давно кат має (С. Васильченко); Зітхає Дзвонар,— зима, а рукавиць кат має (М. Стельмах).

не взяв його́ (її́, їх і т. ін.) кат. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з якого-небудь приводу або незадоволення кимсь, чимсь. Та й сам Гава — не взяв його кат — догадливий удався (І. Франко); Вона, кат її не взяв, препишна молодиця (Марко Вовчок).

у ка́та, згруб. Уживається при вираженні незадоволення чим-небудь. Де ти в ката забарилась з своїми лучами? (Т. Шевченко); (Тиберій:) Та куди ж він у ката щез той шлях? (М. Кропивницький).