КАРБОВАНЕЦЬ

би́ти карбо́ванцем по кому. Завдавати матеріальних збитків кому-небудь. Гарні речі почали породжувати затоварювання гірших і бити карбованцем по творцях гірших, несумлінно зроблених товарів (В. Козаченко).

до́вгий карбо́ванець. Великий і легкий заробіток. — У своїх, значить, набридло, до чужих повієтесь? В татарщину за довгим карбованцем? (О. Гончар); І язик не повертається звинувачувати всіх у тому, що женуться за довгим карбованцем (З газети).

карбо́ванці бряжча́ть у кого, чиї. Хто-небудь має гроші. Поки бряжчали ще тітчині карбованці (у Карпа), було й за холодну воду не візьметься (М. Коцюбинський).

не ва́ртий (не варт) (і) (ла́маного) гроша́ (карбо́ванця, (щерба́тої) копі́йки, шага́, ше́ляга, (мі́дного) п’ятака́) (в база́рний день). 1. Нікчемний, зовсім поганий, ні на що не здатний (перев. про людину). В здоровому тілі здорова душа, Та часто буває не варта гроша (І. Франко); Сам я — людина паскудна, ламаного гроша не варта в базарний день (В. Логвиненко); І все через того бахура, що й сам з шкурою не варт карбованця!.. (М. Коцюбинський); Хто не знає, не плекає, не береже мови своєї матері, — матері-українки, матері-росіянки, естонки, казашки, француженки, — той і ламаного шеляга не варт (З газети); Обурювало Карпа Сидоровича те, що якась там Варка,.. яка, на його компетентний погляд, мідного п’ятака не варта, так оця Варка задрипана насмілилася жити в покоях його зятя (М. Хвильовий). 2. Який не має ніякої цінності або втратив своє значення; який не заслуговує на увагу. Звичайно, всі дурниці про вплив дядька на племінницю і про вико

слизьки́й карбо́ванець. Нечесно здобуті гроші. Біда твоя навіть не в цьому, а в тому, що руки у тебе липкі од цього слизького карбованця (М. Стельмах).