КАПУСТА

горо́х з капу́стою, жарт., ірон. Що-небудь таке, в чому важко розібратися; щось невпорядковане, незрозуміле, наплутане і т. ін. Словом — горох з капустою, нічого не розбереш, що там діється. Кипить, мов в горшку (М. Коцюбинський).

наздога́д (навдога́д, рідко надо́гад) бурякі́в (щоб дали́ капу́сти), перев. зі сл. говори́ти, сказа́ти і т. ін. Говорячи про одне, натякати на щось інше. — Одно знаю, хоч не з’їм солодко і напрацююся гіркенько, так ніхто мене не налає..,— говорила Мотря наздогад буряків, поглядаючи на Семена (М. Коцюбинський); — Багато, чоловіче, не прошу, але поверни мені з казенної хоч пучку солі, яку вдома взяв. Іван хекнув, засміявся, обернувся міцною спокійною постаттю до Степана: — Це сказала наздогад буряків, щоб дали капусти (М. Стельмах); (Горпина:) Котрий любий, той не свата, а од нелюбих не вспієш зачиняти хату. (Приблуда:) Цебто і мені навдогад буряків? (Горпина:) Та ні, не про вас річ, добродію (М. Кропивницький); — Стій, я його зачеплю розмовою. А ти піддержуй. Може, що випитаємо. Я буду закидати надогад буряків, а ти помічай (Панас Мирний); (Возний:) Ох, ох, ох!.. Стара не страшна, так молода кирпу гне. Я уже їй говорив, як то кажуть, надогад<

на капу́сту (сі́чку), зі сл. би́ти, зсікти́ і под. 1. Дуже, надзвичайно. — Геть .. додому, бо як візьму отсю (цю) качалку, то поб’ю тебе на капусту (М. Коцюбинський). 2. Нещадно, вщент. — Вони (міномети) страшні? — Січуть німців на січку (О. Гончар); Він (Бжеський) бачив, що .. півсотні дужих козаків порубають його з почтом на капусту (З. Тулуб).

наколоти́ти горо́ху з капу́стою. Змішати все докупи, наплутати. (Петро:) Сю штуку написав москаль по-нашому і дуже поперевертав слова. (Виборний:) Москаль? Нічого ж і говорити! Мабуть, вельми нашкодив і наколотив гороху з капустою (І. Котляревський).

сі́кти / посі́кти (поруба́ти) на капу́сту (на локши́ну, на сі́чку) кого. Нещадно винищувати, шматуючи і т. ін. кого-небудь. Печеніги попхалися в ворота, вони вскакували у вузький і тісний прохід по кільканадцятеро, і їх .. сікли на локшину (П. Загребельний); — Вони (міномети) страшні? — Січуть німців на січку (О. Гончар); Микола, .. як гримне… це б то на мене та на вельможну пані Наталю,— і вас посічу на капусту. А вона ж, моя перепеличка, стоїть біла, як полотно (М. Лазорський); А за яким лихом нам поспішати? — одповів Нечай.— Ще вспіємо посікти ворогів на капусту! (А. Кащенко); Пополотнів і Бжеський. Він бачив, що, коли справа дійде до його (нього), півсотні дужих козаків порубають його з почтом на капусту (З. Тулуб).