КАМІННЯ

заки́дати камі́нням кого. Прилюдно гостро осудити, затаврувати кого-небудь. — Ви перші закидаєте мене камінням, якщо я піду на цей компроміс (З газети).

підво́дне камі́ння. Прихована небезпека, перешкода при досягненні мети. Непокоїть мене те, що є сила-силенна небезпек і підводного каміння, серед якого треба пролавірувати (В. Еллан-Блакитний); Чує Хо, як сільський учитель обіцяє хитро-мудро керувати поміж підводними каміннями сучасних порядків, а таки доплисти куди треба (М. Коцюбинський).

побива́ти камі́нням кого. Засуджувати кого-небудь. Коли приходить у світ митець, що промовляє тільки для людей із певним нахилом смаку та мислення, то чи треба за це побивати його камінням? (М. Рильський).

хай (хоч) камі́ння з не́ба (па́дає). За будь-яких умов, обставин, незважаючи ні на що. Макар Онисимович (Посмітний) спокійно сказав: — Хай каміння з неба падає, а в колгоспі врожай буде! (Остап Вишня); На неділю, хоч каміння з неба, а хлопці його мусять бути в Гуляйполі (О. Гончар).