КАМІННИЙ

кам’яне́ (камі́нне) се́рце чиє, у кого. Хто-небудь байдужий, нечулий. Ширяєв скоса, .. поглянув на художника. Але чиє кам’яне серце не зворушать похвали і лестощі..? (О. Іваненко).

ма́ти кам’яне́ (камі́нне) се́рце. Бути нечуйним, жорстоким, бездушним і т. ін. Камінне серце має чоловік — рідного батька за копійку продав би (М. Стельмах).

як (мов, ні́би і т. ін.) на кам’яну́ го́ру, зі сл. наді́ятися, поклада́тися, спе́ртися і т. ін. Цілком, повністю, безсумнівно і т. ін. (Антон:) Ніхто вам так не потрапить догодити, як я: надійтесь на мене, як на кам’яну гору (М. Кропивницький); — Оце ті “тигри” і “фердинанди”! Оце на них .. надіються, як на кам’яну гору! (П. Автомонов); — А на хлопців своїх я покладаюсь, як на кам’яну гору: не підведуть! (А. Головко); Покладалися (на протекції), як на кам’яну гору (О. Полторацький); — На нашу Ольгу Степанівну, як на кам’яну гору, спертися можна (В. Собко). як на камі́нну го́ру. (Анна:) Я можу так на вас впевнятись, як на камінну гору! — адже правда? (Леся Українка).