Фразеологічний словник української мови
КАЗАНСЬКИЙ
каза́нська сирота́, зневажл. Той, хто вдає з себе скривдженого, ображеного, нещасного з метою викликати до себе жалість, співчуття. — Ах ви ж, казанські сироти! Земство вас виховує, годує, зодягає, а ви все в ліс дивитесь? (О. Гончар); (Галя:) Бач, якою казанською сиротою прикинулася! Думаєш, так тобі й повірили? (Олена:) І справді. Клавдіє Іванівно, такою ласкавою овечкою ми вас ніколи не бачили (Т. Фесененко).
каза́нська сирота́, зневажл. Той, хто вдає з себе скривдженого, ображеного, нещасного з метою викликати до себе жалість, співчуття. — Ах ви ж, казанські сироти! Земство вас виховує, годує, зодягає, а ви все в ліс дивитесь? (О. Гончар); (Галя:) Бач, якою казанською сиротою прикинулася! Думаєш, так тобі й повірили? (Олена:) І справді. Клавдіє Іванівно, такою ласкавою овечкою ми вас ніколи не бачили (Т. Фесененко).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КАЗАНСЬКИЙ
матиме такий вигляд: Що таке КАЗАНСЬКИЙ
матиме такий вигляд: КАЗАНСЬКИЙ
матиме такий вигляд: Що таке КАЗАНСЬКИЙ