ЙТИ

аж ви́ляски пішли́ / йшли́. Дуже сильно, з лунким звуком. — А він таки правий... Коли гарячкуєш, хапаєшся за все відразу, то чогось та не добачиш... Ось воно тобі й дасть по потилиці, аж виляски підуть... (А. Хорунжий); Кричала (Соловейчиха), аж виляски йшли: — Та я свого руками ось цими придушу — не пущу до комуни (А. Дімаров); — І граю на баяні, і гопака ріжу, і долонею по колінах поплескую. Аж виляски йдуть (В. Кучер). аж ви́ляски розляга́ються. А в панському саду соловейко чи плаче, чи сміється, аж виляски розлягаються (С. Васильченко). аж о́дляски пішли́. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом, аж одляски на майдані пішли (І. Нечуй-Левицький).

аж луна́ йде (розляга́ється, рідше гоготи́ть і т. ін.) / пішла́ (розлягла́ся, рідше загоготі́ла і т. ін.), перев. зі сл. гука́ти, співа́ти і т. ін. Так, що далеко чути; дуже голосно, сильно. Щебечуть солов’ї, аж луна розлягається (П. Куліш); І справді, молодиці жартували, сміялись, співали пісень, аж луна розлягалась по полю (М. Коцюбинський); Вона — то била гопака.., аж луна кругом гоготіла, то тиркала, то висвистувала (Панас Мирний); — І ще одне, друзі… — гукнув Жук, аж луна пішла лісом (П. Козланюк). ті́льки луна́ йде. Як заспівають “Реве та стогне…”, то тільки луна йде (Нар. опов.).

дале́ко іти́ (йти) / піти́. Добиватися, досягати великих успіхів у чому-небудь; ставати відомим. Докотилася чутка до Нечуйвітра, ніби син його скоро має піти на підвищення. Буває, що такі далеко йдуть (О. Гончар); Декотрі з твоїх (Лободи) ровесників зуміли вище сягнути, але ж і ти .. Не догматик який-небудь, ще можеш далеко піти… (О. Гончар).

ді́ло йде / піде́. Що-небудь успішно вирішується. От і перша гілляка. Тепер уже діло піде швидше. За хвилину він уже на вершечку (дерева) (Ю. Смолич); В системі виховання він (Гнат), звичайно, нічого не тямить, зате переконаний, що без нього там діло не піде (Григорій Тютюнник).

йде в ру́ки. Що-небудь дістається дуже легко, без будь-яких зусиль. Тепер твої всі Гальки й всі Маруськи, бо хлопець ти, нівроку, показний .. Як хочеш, сину, Маєш розум теж. Але ж подумай, щастя йде у руки. Невже від себе щастя одіпхнеш? (Л. Костенко).

не вихо́дити (не йти́) з па́м’яті у кого, кому. Ніяк не забуватися. Вона ніколи в мене з пам’яті не виходила (О. Кониський); Мені з пам’яті не йде “розмова” з паном лейтенантом. Чого він докопувавсь? (П. Колесник). не вихо́дити з па́мки. Уже пшеницю звезли і вимолотили, а Василя так і манило, так і тягло в поле. Той майовий день не виходив у його з памки (Панас Мирний).

не йде в го́лову кому. Хто-небудь не засвоює, не сприймає, не запам’ятовує що-небудь. (Галя:) Не всякому, папочко (таточку), та наука дається. Інший, Бог знає, як трудиться, а воно не йде та й не йде в голову (Панас Мирний).

не йде з ду́мки (з голови́, з ума́) кому і без додатка. Хто-небудь не може забути, постійно думає, згадує про когось, щось. Веселим, з гостинцями, з жартівливими приспівками — таким зараз пригадався Данько і, пригадавшись, все чомусь не йшов з думки (О. Гончар); Дівчина з ума не йде. Перебув день Кармель з своїми думками важко і солодко; перебув другий день — ще важче, ще солодше; перебув третій день — зовсім вже несила (Марко Вовчок).

не йде на (в) ду́шу кому і без додатка. Хто-небудь не має бажання до чогось; комусь не хочеться чого-небудь, не подобається щось. (Кобзар:) Та воно коли на душу не йде, то ти й не силуй. (Герасим:) А що тобі жалко (горілки)? (Панас Мирний); — Чогось не їсться мені, брате...— А ти все-таки їж...— Не йде на душу... (М. Рудь); Сів сотник Костомара обідати, да й страва йому в душу не йде (П. Куліш). йде на ду́шу. Тихій та смирній дівчині йшла на душу пісня (І. Нечуй-Левицький).

не йде на ду́мку кому. Хто-небудь не думає, не хоче думати, згадувати про кого-, що-небудь. Рано звечора погасили світло син з матір’ю. Рано звечора вони полягали спати, натомлені денними пригодами. Отже сон не йшов обом їм на думку (Панас Мирний); Дівчатка поснули, чекаючи вечері: старі сумували, і їжа не йшла їм на думку (М. Коцюбинський). йде на ду́мку. Він милувався зеленим зіллям та квітками, і разом з тим йому на думку йшла молитва, бо він був дуже богомільний, як і його мати (І. Нечуй-Левицький).

не йти / не піти́ да́лі вух чиїх. Не ставати відомим багатьом, не поширюватися серед багатьох. Глядіть же, братчики, що я казатиму зараз, дак (так) щоб воно не йшло далі вух ваших,— промовив згодом Карпо (Б. Грінченко).

не лі́зе (не йде) в рот (у го́рло, грубо в пе́льку) кому і без додатка. 1. У когось зовсім немає апетиту, хтось не хоче їсти, кому-небудь не хочеться їсти, не їсться. (Микола:) Ходи й ти обідати. Мені якось самому страва в рот не лізе (І. Франко); Принесли їй і хліба, і паляниці, і якої то страви не понаносили! Так нічого їй і в рот не йде! (Г. Квітка-Основ’яненко); Винесла нехитру вечерю, заходилася спроквола їсти. А воно чомусь і надворі їй не лізло в горло (Є. Гуцало); Маруся .. мовчки вертала кулешу Юрчикові.. — Не можу, голубчику. В горло не йде (Г. Хоткевич); Чим я тебе маю годувати, коли тобі навіть мій рис не лізе в пельку? (Ю. Збанацький); Черствий хліб не йшов йому в пельку (І. Нечуй-Левицький). не йде до го́рла. Обід не йде (Іванові) до горла (М. Коцюбинський). не полі́зе в го́рло. І сон не прийде, і хліба шматок не полізе в горло, коли чекаєш, що ось-ось на тебе впаде гр

не лі́зе (не йде) з голови́ кому і без додатка. Хто-небудь весь час думає, згадує про когось, щось; постійно згадується, не забувається хто-, що-небудь. (Семен:) Одна думка не лізе мені з голови: якось чудно (Одарка) спитала: “А чи ж будемо ми щасливі?” (М. Кропивницький); Не йшла з голови та остання зустріч (З газети).

сон не йде на о́чі (в го́лову) кому і без додатка. Хто-небудь не може заснути. Покірно лягаю. Але сон уже не йде на очі (Ю. Збанацький); Син лежить на лаві. Сон не йде йому в голову (Панас Мирний).

спуска́тися (пуска́тися, йти і т. ін.) / спусти́тися (пусти́тися, піти́ і т. ін.) на дно. 1. Зазнавати поразки, невдачі в чому-небудь, втративши будь-яку надію на поліпшення. А ви й не пишете мені, .. чи має мене рятувати (Спілка), чи ні. Хай би вже знав, чи маю пускатися на дно, чи ще можу ногами дриґати (М. Коцюбинський); (Курінний:) Записку віддай в руки самому Петрові Карповичу… Одним словом, хай рятує, бо можу піти на дно (М. Зарудний); // Переставати чинити опір чому-небудь, змиритися з чимсь. Не трать, куме, сили, спускайся на дно (Укр.. присл..). 2. Морально спустошуватися, опускатися. Шкода їй було колишнього чоловіка. Покалічений, безпорадний, він пропаде без належного догляду. Зіп’ється з горя і піде на дно (М. Ю. Тарновський). спу́щений на дно. Вийшовши з тюрми зимою, я почув себе мов спущеним на дно (І. Франко).

у го́пки йти. Танцювати. Тут циган якийсь ув’язався, набивається нам зі своєю шкапою, старою, злиденною.— Купуй, брате! — Але ж вона крива...— А що, вона має тобі в гопки йти? (О. Гончар).

хоч крізь (скрізь) зе́млю йти. Безвихідне становище. Тепер нашій Ївзі прийшло хоч скрізь землю йти! (Г. Квітка-Основ’яненко).

шмато́к (кусо́к) не йде (не лі́зе) / не піде́ (не полі́зе) в го́рло кому. Хто-небудь не хоче або не може їсти з певних причин. Посідали за стіл. Він їв добре. Їй шматок не йшов у горло, та силувала себе їсти (Б. Грінченко); Віктор настороживсь. Але щоб приховати від Людмили свою настороженість, продовжує мовби ще з більшим апетитом їсти. Хоч і не лізе шматок у горло (А. Головко); (Гапка:) Пообідала б. (Домаха:) Не піде шматок у горло (М. Кропивницький);(Золотницький:) Обідать у такого хазяїна важко, тут і кусок в горло не полізе (І. Карпенко-Карий). хлі́ба шмато́к не полі́зе в го́рло. І сон не прийде, і хліба шматок не полізе в горло, коли чекаєш, що ось-ось на тебе впаде град куль і свинцю (Ю. Збанацький).

як (мов, ні́би і т. ін.) за водо́ю йти. Поступово занепадати, розорятися, зникати. Як умер батько, зараз почав Микола пити, покинув коло хазяйства впадати .. І пішло пияцтво, ледарство,— батьківщина як за водою йшла (Б. Грінченко).

як (мов, ні́би і т. ін.) з води́ йти, перев. зі сл. рости́. Дуже швидко. А Трьомсин собі росте Мов, як кажуть, з води йде (І. Манжура); Зоглянулася св. П’ятниця на слізні благання матері, й ось двоє червоновидих діток ростуть — як із води йдуть (Л. Яновська).

як сви́ні з череди́ йти́муть, зі сл. бу́де, ірон. Уживається для повного заперечення змісту речення; нніколи. Тоді це буде, як свині з череди йтимуть (З усн. мови).