Фразеологічний словник української мови
ЗОБИДИТИ

му́хи не зоби́дить (не скри́вдить). Хто-небудь дуже добрий, сумирний, лагідний. Передерій зроду-віку мухи не зобидив (З журналу); Тато був добряк-добряк (мухи не скривдить, ніколи голосу не підвищував, тільки на скрипці грав) (В. Нестайко). му́ху зоби́дить би не зміг. (Валерій:) Василько щастя людям хотів зробить. Він муху — й ту зобидить би не зміг (Є. Кротевич).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗОБИДИТИ


матиме такий вигляд: Що таке ЗОБИДИТИ