Фразеологічний словник української мови
ЗНАХОДИТИ

знахо́дити / знайти́ соки́ру (соки́рку) під (за) ла́вкою, ірон. Відкривати для себе те, що для інших (для більшості людей) давно відоме. — Знайшли? — скептично глянув на дітей бакенщик.— Сокиру під лавкою! Та про цей будинок я вже стільки років знаю! Бачив, як його й будувати починали! (Ю. Мокрієв).

знахо́дити / знайти́ спі́льну мо́ву з ким. Досягати взаємного розуміння, згоди і т. ін. Яка вона була щаслива, коли між двома сварками, хоч на хвилину, їй вдавалось знайти спільну з Антоном мову! (М. Коцюбинський); Зневажену й самотню Гільду з розкішних хоромів воєводи тягне на убогий і обшарпаний Поділ, де в темряві живуть київські трударі та її земляки — ремісники. З ними вона знаходить спільну мову, серед них відчуває людяність, щирість (З журналу); З першого знайомства вони знайшли спільну мову. Ткачук “не підводив начальства”, а начальство не давало на поталу Ткачука (Ю. Збанацький).

не знахо́дити / не знайти́ по́пару, заст. Не мати спокою, перепочинку; уживається також для вираження інтенсивності якоїсь дії. В цій тиші Григорко виразно чув биття свого серця, що попару не знаходило в грудях, наче хлопцеві снився кошмар... (Ю. Яновський); (Риндичка:) Та за мною парубки, було, так мордуються, що аж попару не знайдуть, аж тини тріщать (М. Кропивницький).

не знахо́дити / не знайти́ (собі́) мі́сця. 1. Бути дуже схвильованим, втрачати душевну рівновагу, самовладання, спокій. Дорогий пане Володимире (Гнатюк)! Ваша звістка зовсім прибила мене, ходжу сам не свій, не знайду місця собі (М. Коцюбинський); Заборона “України в огні” сильно пригнобила мене. Ходжу засмучений і місця собі не знаходжу (О. Довженко). 2. без чого. Нудьгувати, ходити без діла. Кожного місяця листоноша приносив Кучугурі додому пенсійні гроші. Чого ще треба? Але... Без роботи, до якої звик за багато років, ні вдома, ні між людьми не знаходив собі місця (С. Чорнобривець). не прибра́ти собі́ мі́сця. Івашко нудиться, місця собі, сердешний, не прибере (О. Стороженко). 3. Фізично страждати від чого-небудь, тяжко переносити щось (спеку, біль і т. ін.). Хлопці не знаходили собі місця. Навіть в холодку не вдавалось сховатись від сонця, воно всюди дошкуляло, парило неймовірно (Ю. Збанацький); До города дорога й

підбира́ти (знахо́дити) / підібра́ти (знайти́) ключ (ключа́) до кого—чого. Знаходити певний спосіб розгадування, розв’язання і т. ін. чогось. Учених, котрі десятиріччями б’ються над загадками нерозшифрованих написів, не полишає віра, що вони врешті таки підберуть до них ключа (Н. Тихий). підбира́ти клю́чика. Мені випало “провозити” французів навчальним ЯКом. До кожного з них доводилося підбирати ключик (А. Хорунжий).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗНАХОДИТИ


матиме такий вигляд: Що таке ЗНАХОДИТИ