ЗЛИДНІ

вибива́тися / ви́битися із зли́днів. Переставати бідувати; ставати заможнішим. (Роман:) Вибились із злиднів, із наймитів — осерединились, сину, та хазяйнуємо (М. Куліш); — Що любуєшся?.. Неначе писанка село? — ніби одгадавши його думи, промовив Свирид Яковлевич..— А із злиднів, дивись, чи не скоріше за нас івчанці виб’ються (М. Стельмах).

годува́ти зли́дні (зли́днів). Жити в нужді, в бідності. (Кіндрат Антонович:) Я цілий вік трудився .. увесь вік злиднів годував, недоїдав, недопивав (М. Кропивницький); Колись отак стояв Павло із Степаном Кучером, таким же бідаком, що не схотів годувати злиднів і втік десь на Кривий Ріг (Д. Прилюк).

полата́ти зли́дні (убо́гість, убо́жество і т. ін.). Налагодити чиї-небудь фінансові справи. Що генеральша придбала, те й уплило за дочками. Треба, значить, знову складати, своє убожество полатати (Панас Мирний).