ЗЛЕ

лихе́ (пога́не, зле і т. ін.) о́ко. 1. Той, хто здатний зробити неприємність, вчинити зло; недобра, недоброзичлива людина. Старий зітхнув і тихіше додав: ..— До мене тихцем, щоб лихе око не бачило, приходь (М. Стельмах); Предовга валка клекотливо посувалася в безмовні ліси, геть від людських осель, від лихого ока (П. Загребельний); — Ну, ти цього не кажи. Сміливий (Омелян)! А коли до мене приїжджає, то ніяке погане око не побачить (М. Стельмах); На дерев’яній обшивці (вітряків) іноді викарбовувалися й магічні знаки, які начебто оберігали від “дурного ока” (З журналу). 2. у кого і без додатка. Погляд людини, з яким пов’язують неприємність, нещастя і т. ін. Їх (грона винограду) стережуть від лихого ока та всяких пригод начеплені на кілки овечі, коров’ячі та кінські черепи (М. Коцюбинський); Він на пасіці як у дозорі: здатен-бо ж оберегти бджолу від злого ока (О. Гончар); Старші люди, які вміють “шептати на добро”, замовляють