Фразеологічний словник української мови
ЗЛАЗИТИ
зла́зити (зліза́ти) / злі́зти з ши́ї чиєї. Переставати бути на чиємусь утриманні. Треба було б йому, скінчивши школу, злазити з батькової шиї (Панас Мирний).
зла́зити з свого́ ко́ника. Залишати розмову на улюблену тему; не наполягати на чому-небудь (на своїх поглядах, переконаннях і т. ін.).— Е-е, ні! — не хотів злазити зі свого коника Донат Озерний.— Коли вже почали, то давайте й далі говорити відверто (Є. Гуцало).
зла́зити (зліза́ти) / злі́зти з ши́ї чиєї. Переставати бути на чиємусь утриманні. Треба було б йому, скінчивши школу, злазити з батькової шиї (Панас Мирний).
зла́зити з свого́ ко́ника. Залишати розмову на улюблену тему; не наполягати на чому-небудь (на своїх поглядах, переконаннях і т. ін.).— Е-е, ні! — не хотів злазити зі свого коника Донат Озерний.— Коли вже почали, то давайте й далі говорити відверто (Є. Гуцало).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЗЛАЗИТИ
матиме такий вигляд: Що таке ЗЛАЗИТИ
матиме такий вигляд: ЗЛАЗИТИ
матиме такий вигляд: Що таке ЗЛАЗИТИ