Фразеологічний словник української мови
ЗІБРАТИСЯ

збира́тися (склада́тися) / зібра́тися (скла́стися) в (оди́н) кула́к. Напружувати, концентрувати всі сили, волю, витримку; згуртовуватися. Іноді Чернишеві здавалося, що ворогові зараз видно все, до зірки на його пілотці .. А переборовши химеру, зачувши поблизу знайоме сопіння, знову збирався весь у напружений кулак і повз далі (О. Гончар); У наше життя ввійшла якась свіжа хвиля, розрізнений колектив почав складатися в один кулак (Ю. Збанацький).

(чо́рні) хма́ри збира́ються (нависа́ють, ску́пчуються і т. ін.) / зібра́лися (нави́сли, ску́пчилися і т. ін.) над ким—чим, навколо кого—чого. Кому-, чому-небудь загрожує неприємність, горе, біда і т. ін. Вони (онуки Мономаха) данину злій орді Платили й гризлись між собою, А чорні хмари над тобою (Львовом) уже збиралися тоді (Д. Павличко); — Скажи, хай приїжджає сьогодні на збори, бо наді мною нависли хмари (М. Зарудний); Чорні хмари Другої світової війни скупчувалися над земною кулею (З журналу). згу́щуються важкі́ хма́ри. Василеві було дуже важко. Йому здавалось, що навколо нього згущувались важкі хмари (П. Панч). над голово́ю (голі́вонькою) збира́ються (чо́рні) хма́ри чиєю, кого. Над головою Василини збиралися чорні хмари (І. Нечуй-Левицький); Над Федьковою ясною голівонькою збиралися хмари (А. Дімаров). нависа́ють грозові́ хма́ри. Батько прикипів поглядом до
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗІБРАТИСЯ


матиме такий вигляд: Що таке ЗІБРАТИСЯ