ЗЕЛЕНИЙ

дава́ти / да́ти зеле́ну ву́лицю. 1. чому. Безперешкодно пропускати що-небудь (перев. про залізничний транспорт). На Україну МТС поверталася залізницею. Ішла ще війна, а .. військові коменданти скрізь давали мирному солончанському ешелонові зелену вулицю (О. Гончар); І раптом старий німець здурів! На станції, яка давала ешелонові зелену вулицю, він зупинив поїзд і заявив, що далі не поїде (П. Загребельний). 2. кому. Створювати умови для швидкого просування кого-небудь по роботі, службі; сприяти кому-небудь у чомусь. От ми заберемо його (голову колгоспу) од вас,— сказав Сагайдак,— і повеземо його туди, де його ніхто не спинятиме, а ще .. дадуть зелену вулицю (В. Кучер). 3. чому. Створювати умови для безперешкодного розвитку, використання, впровадження і т. ін. чого-небудь. Зелену вулицю горохові дають в кожному господарстві (З газети); — Тепер інший час. Ізотопу (урану) скоро дадуть зелену вулицю (Н. Рибак); Под

до зеле́ного (блаки́тного) змі́я, зі сл. допи́тися, упи́тися і под. Надміру, до нестями. — Та що це ти, в білій гарячці, допився до зеленого змія? (М. Понеділок); Раз попилися опришки до блакитного змія (Г. Хоткевич).

до нови́х (зеле́них, тре́тіх, сьо́мих) ві́ників, зі сл. пам’ята́ти, зга́дувати і под. Дуже довго, тривалий період. (Павло:) Ну, стружіть, ноги, прудчіш, — бо як доженуть, то всиплють таких, що й до нових віників згадуватиму!.. (М. Кропивницький); Щось забули ви, Маркіяне Левковичу, про мене, сиротину. Мабуть, до нових віників доведеться все виглядати (Л. Гроха); Тож і виклич його до свого кабінету, постав перед собою, висповідай так, щоб до зелених віників пам’ятав (М. Ю. Тарновський); — Який Сашко? — аж звився хлопець.— Сашко Глушак? От наб’ю я йому морду, щоб не ліз у чужі справи, так і ти, і він до сьомих віників не забудете (В. Собко); // На тривалий час; надовго. — Але ж ми, Настечко, добре йому дали — до нових віників запам’ятає! — втішає її братик (М. Стельмах); Макуха запевняв, що боятися нема чого, що це свої місця, куди німчура й ноги не суне. Одного разу наскочили, так їм до третіх віників заказали сюди дорогу (Ю. Бедзик).

до чо́ртиків, фам. 1. Дуже, надзвичайно. За шию не капало, але до чортиків набридло неробство (В. Минко); Віддавши дівчатам свою куртку, він до чортиків замерз, просто б сказати — задубів під отим брезентом (Д. Бедзик); Тепер тільки сніг і сніг і небо геть до чортиків прочорнене (В. Стус). 2. зі сл. напива́тися, допи́тися і под. До повного сп’яніння. Він таки піде аж до Миколиної квартири, а вже звідти повернеться. Тоді він нап’ється до чортиків (М. Ю. Тарновський); Полковник Ліснобродський, стоячи на батареї, незрозуміло протер запухлі після нічної пиятики очі. Чи не до чортиків уже допився? (О. Гончар). до зеле́них чо́ртиків. Схопив (Геннадій) дзеркало, з острахом втупився в своє відображення. “Насмоктався до зелених чортиків”. Сполошений біг думок витискував холодні краплі на його лобі (І. Волошин).

зеле́на ву́лиця ¹. Безперешкодний шлях у досягненні, доланні, у розвитку і т. ін. чого-небудь. — Вона в медінститут їде документи здавати,— прохопилась першою Василинка.— Ну, зеленої тобі вулиці (О. Гончар); Хорошій, новаторській поезії в журналі завжди зелена вулиця (З газети); // Безперешкодний прохід (через кордон). — Я зацікавлений в успіху справи не менше, ніж ти, і забезпечу тобі на кордоні зелену вулицю (Р. Самбук).

зеле́на ву́лиця ², заст. Покарання солдатів шпіцрутенами в кріпосницькій Росії. — Пустіть, братики,— благав жалісливо зв’язаний,— не занапащайте душі християнської... Мене ж за крадіж зі зломом поведуть зеленою вулицею... під шпіцрутени... не шкуру, а душу виб’ють (М. Старицький); — А знаєте, Тарасе Григоровичу,— втрутився Фішер,— пан Крулікевич і пан Завадський три місяці лежали в госпіталі після зеленої вулиці.— Як?! Шпіцрутенами?! — стиснув зуби Шевченко (З. Тулуб).

зеле́ний змій, жарт. Спиртні напої. — Ну як там наш Петро Федорович? Воює з зеленим змієм? Чи, може, задумав стати святим? (Василь Шевчук); Півсотні мужиків записані до чорної книги ганьби. Потонули в горілці. Жертви зеленого змія (В. Захарченко); В організмі практично немає органів і систем, які б “зелений змій” не руйнував (З журналу).

молоди́й та зеле́ний, жарт. Який не набув ще життєвого досвіду; недосвідчений, юний і т. ін. Секретар зміряв його (Чіпку) з голови до ніг своїм мишачим поглядом, котрий, здавалось, казав: “Ой, який же ти молодий та зелений!” (Панас Мирний); — Ви ж іще молодиця хоч куди! — Та вже ж! Молода та зелена! (Дніпрова Чайка); Недавно заморозили найвищу нагороду. ..не послухав (Богдан) молоду та зелену головиху (В. Большак). молоди́й (ще), зеле́ний. (Горнов:) Ти скрізь бачиш одні квіточки та ясне сонечко. Сказано: молоде, зелене! (М. Кропивницький); — Назару Івановичу ще рано таку відповідальність на себе брати, молодий ще, зелений (Ю. Збанацький).