Фразеологічний словник української мови
ЗДОБУТИ

добува́ти (здобува́ти) / добу́ти (здобу́ти) кро́в’ю (та кістка́ми) що. 1. Досягати чого-небудь, докладаючи великих зусиль, ціною великих жертв. Потомки козачі копалися в сирій землі, понівечені.., якісь каліки, а не люди, без пам’яті про бувальщину дідів своїх, котрі добували кров’ю .. славу та волю (Панас Мирний); — Хто ж її (землю) їм наділяв, як вони своєю кров’ю та кістками її добували? — злюче увернув Пищимуха (Панас Мирний). 2. Завоювати у боротьбі. — Що діди та батьки кров’ю здобули, те нерушиме (М. Коцюбинський). здобу́тий кро́в’ю. — Ви думаєте, що буде ще колись війна? — запитала, хмурячись, Ясногорська.— Я цього не хотів би… Але наш досвід, здобутий кров’ю, варто зберегти (О. Гончар).

добува́ти (здобува́ти) / добу́ти (здобу́ти) (собі́) ла́врів (ла́ври). Досягати успіхів, слави, визнання. — Я буду давати концерти на фортепіані .. Добудемо собі лаврів (І. Нечуй-Левицький); При недавніх виборах .. він .. здобув собі нові лаври (І. Франко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗДОБУТИ


матиме такий вигляд: Що таке ЗДОБУТИ