ЗДІЙНЯТИСЯ

рука́ не підніма́ється (не здійма́ється) / не підні́меться (не здійме́ться). 1. у кого і без додатка. Не вистачає рішучості; сумління не дозволяє щось зробити. Ви так по- лицарськи говорите про жінок-критиків, що після сього якось рука не здіймається писати щось критичного проти Вас (Маковея) (Леся Українка); Вчитель хай не побоюється доносів, молодий батюшка на нього не писатиме, на таке рука не підніметься (М. Стельмах); — А де ж її подіти? — розводив я руками, хоч шафу ту, казати відверто, якось і шкода було. ..Поламати? Руки не піднімаються (З журналу). 2. на кого—що і без додатка. Не вистачає рішучості побити, покарати, убити когось. (Зінько:) Давно вже кортить мені віддубасить тебе, та рука не здіймається… (М. Кропивницький); — Щоб ви знали, ні на яку іншу птицю, крім качок, у Тихона не піднімалася рука (О. Довженко). рука́ не піднесла́сь. Та весь час він, молячися, чув, як муха, мов дитя, сіпалась у павутині,