ЗГОРТАТИ

згорта́ти (склада́ти) / згорну́ти (скла́сти) ру́ки. 1. Переставати щось робити, ставати пасивним. Старість білим волосом припорошила його голову, але він не згортав рук, не кидав праці (М. Коцюбинський); Зінька взяла кухоль і, обхлюпуючи руки над цеберкою, сказала через плече: — Бачите — не сиджу, не згорнула ж руки (А. Головко). 2. тільки док. Умерти. — Боже мій! Як же він житиме?.. Ще таки хоч поки я (мати) це ворочаюсь (пораюсь), біля печі хоч, а згорну я руки? (А. Тесленко). згорну́ти ру́ченьки. Ой, як я прийду, Тебе не застану, Згорну я рученьки, Згорну я біленькі Та й нежив я стану (Пісні та романси..). скла́сти ру́ки на гру́дях. Як складу на грудях руки, За тюрмою на шпилі, Під хрестом (ознака муки) Поховайте у гіллі (П. Грабовський).