Фразеологічний словник української мови
ЗБОЧИТИ
збо́чувати / збо́чити з шля́ху́. Відхилятися від правильного напрямку в діяльності, поведінці, поглядах. Вона (Регіна) домагається зміни напрямку (газети)... Та ні! Було б підло збочити з вибраного шляху (І. Франко); Система гріхів створює також своєрідну “огорожу”, що оберігає віруючого від небезпеки збочити з оптимального шляху самовдосконалення (З журналу).
збо́чувати / збо́чити з шля́ху́. Відхилятися від правильного напрямку в діяльності, поведінці, поглядах. Вона (Регіна) домагається зміни напрямку (газети)... Та ні! Було б підло збочити з вибраного шляху (І. Франко); Система гріхів створює також своєрідну “огорожу”, що оберігає віруючого від небезпеки збочити з оптимального шляху самовдосконалення (З журналу).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЗБОЧИТИ
матиме такий вигляд: Що таке ЗБОЧИТИ
матиме такий вигляд: ЗБОЧИТИ
матиме такий вигляд: Що таке ЗБОЧИТИ