ЗАСТУПИТИ

заступи́ти світ кому і без додатка. 1. Повністю захопити кого-небудь, оволодіти кимсь. — Отак я жив. Отаким був. Діляцтво живий світ було заступило .., людей не помічав, себе не бачив (О. Гончар); // Заволодіти чиїмись почуттями (про кого-небудь). Маруся ще не придбала собі знайомих у Слободзеї, але вона зараз і не потребувала їх. Степан заступив їй увесь світ (С. Добровольський); — Знаю, тобі весь світ заступив цей Лепаж (М. Слабошпицький). 2. чим і без додатка. Внаслідок тяжких переживань, втрат і т. ін. стати безрадісним, немилим (про життя). — Як тобі? — Тяжко, Зіно.— Знаю, серденько. Знаю. Мені теж чорнотою світ заступило. Тепер ми обоє вдовиці (Я. Баш); Ярина вийшла з хати На світ Божий глянуть, — Ледве вийшла... А лютеє лихо .. В самім серці повернулось І світ заступило (Т. Шевченко).