ЗАПЕКТИСЯ

запекло́ся (зачерстві́ло) се́рце чиє, у кого і без додатка. 1. Хто-небудь від тривалих переживань став нечулим, байдужим до навколишнього світу. Плакала б, так вже й сліз нема, так вже серце запеклось (Г. Квітка-Основ’яненко); Вбирали її, ховали, а я навіть сльози не пустив. .. запеклося моє серце (І. Нечуй-Левицький); Ціле життя не знають вони ні ласки, ні доброго слова; зачерствіє в них серце, і вже ніхто, навіть їх діти, не почує від них доброго, щирого слова (М. Коцюбинський). 2. чим. Хто-небудь дуже перейнявся якимсь почуттям (жалю, туги і т. ін.). І я згадав своє село. Кого я там коли покинув? І батько й мати в домовині… І жалем серце запеклось, Що нікому мене згадати! (Т. Шевченко); Посварилися друзі за межу колись. І ненавистю їхні серця запеклись. Один одному смерті швидкої хотів (Д. Павличко).