ЗАПАДАТИ

ду́мка (га́дка) запада́є (лі́зе, прихо́дить і т. ін.) / запа́ла (влі́зла, прийшла́ і т. ін.) (в го́лову (до голови́)) кому, чию (чиєї) і без додатка. Хто-небудь починає думати над чимсь. Не раз йому (Федорові) западала думка: втекти куди-небудь… світ за очі (Панас Мирний); Мимоволі приходила у голову думка: “Ну, як устане, та розвернеться..!” (Г. Хоткевич); — Отже, що я тобі, Федоре, скажу,— почав Олексій Іванович,— щоб ти не думав про мене такого, щоб часом і гадка ніколи не западала про те в твою голову, то я тебе навіки від панщини увільняю (Панас Мирний); Очі Марусяка наливалися кров’ю. В перший раз прийшла йому до голови гадка, що дійсно: захотіла — пішла (Маруся).., захотіла — назад вернула си (вернулася) (Г. Хоткевич); Одного дня попові прийшла гадка: полетіти з воронами аж під саме небо і подивитися, яке воно є (Казки Буковини..). в го́лову сту́кала ду́мка. Віталій.., припавши до ілюмінат

запада́ти / запа́сти в го́лову кому і без додатка. 1. З’являтися, виникати у кого-небудь у свідомості (про думки, мрії і т. ін.). Якщо Вам западала у голову така думка, то ген женіть її від себе (Панас Мирний); Так і лежала (Оленка), заплющивши очі,— різні приємні згадки западали в голову (К. Гордієнко). 2. Надовго запам’ятовуватися, зберігатися в пам’яті. Комендант говорив фразами, які запали йому в голову ще з часів навчання в університеті (Ю. Бедзик).

запада́ти / запа́сти в (саму́) ду́шу (в се́рце) чию (чиє), кому і без додатка. 1. Глибоко вражати когось, надовго лишаючись у пам’яті. — Запам’яталось мені слово вашого маршала, розумне слово,— в саму душу запало... (О. Гончар); — Ну що ж, рости, вчись та до мене в театр, будеш актором. Ця випадково сказана фраза глибоко запала в моє серце (Минуле укр. театру); Його обступили роєм усі, хто запав йому в душу й жив у ній життям безсмертних (І. Багряний). 2. Дуже подобатися комусь, запам’ятовуватися. Ольга Річинська, яка так неждано .. запала йому в серце, дійсно була для нього нічим більше, як фата-морганою (Ірина Вільде).

щоб о́чі не запада́ли, перев. зі сл. пи́ти, жарт. Уживається перев. як побажання здоров’я при вживанні міцних напоїв та порада не залишати недопитого; на здоров’я. Мотрона гостинно припрошувала Остапа їсти, пити, причім пити до дна, щоб очі не западали (К. Гордієнко); З великої сулії чоловікам налили повні склянки, а жінкам — повні чари, “щоб не западали очі” (С. Чорнобривець).