ЗАЛИВАТИ

(аж) піт о́чі залива́є, перев. зі сл. працюва́ти, труди́тися і т. ін. Дуже важко, з великим напруженням. Лише по хвилі Тихін подав із підземелля нетвердий голос: — Кого зобачиш зі склепу, як працюєш, аж піт очі заливає? (З газети).

залива́ти гуса́ра. Дотепно розповідати, вдало поєднуючи реальне з вигаданим. В’язні пересміюються, Іван підморгує мені — мастак, мовляв, цей староста, вміє гусара заливати (Ю. Збанацький).

залива́ти / зали́ти за ко́мір, фам. Випивати, зловживати алкогольними напоями. Всі були сердиті на нього: розвалив роботу, заливав за комір (С. Журахович).

залива́ти / зали́ти о́чі (вульг. слі́пи) (горі́лкою). 1. Дуже напиватися. — Чому ж ти навчиш? Ти б ще дужче залив очі, то більше б побачив,— не витерпіла Пріська, натякаючи на те, що Грицько прийшов випивши (Панас Мирний); — А ви, уряднику,.. очі свої залили горілкою і дивитесь на світ Божий, як індик. Посоромилися б людей (А. Шиян). позалива́ти о́чі (вульг. сліпаки́) (про багатьох або у великій мірі). А горілку пити, гуляти — Махамед усім п’янюгам привід дає. Позаливають очі та шкоду, капості людям роблять... (Панас Мирний); — Та що ти верзеш? — сердито буркнула Килина.— Позаливав сліпаки, верзеш казна-що (Є. Гуцало). 2. перев. кому. Споювати кого-небудь (щоб затуманити свідомість). І наливав (Степан) чарки. Й заливав сліпи й сватам, і молодому князеві, й дружині своїй Софії (В. Міняйло). о́чі горі́лкою позалива́ти (перев. про багатьох). А писарчук та староста крутять так, щоб .. грошей обчеських (гром

кров залива́є / залила́ обли́ччя (лице́) кому. Хто-небудь червоніє від чогось. Богдан відчув, як жарка кров вогнем заливає йому обличчя .. Ти син репресованого, син людини, яку названо ворогом народу (О. Гончар); Зачує кроки Юхимові до клуні. Тоді кинеться враз, лице їй заливає кров (А. Головко).

сльо́зи залива́ють / залили́ о́чі (лице́). Хтось дуже плаче, ридає. Сльози очі заливають, Що й на світ не гляну… (П. Чубинський).