ЗАКУСКА

на заку́ску. На закінчення, на завершення, під кінець. (Ревека (бере гвинтівку):) Давай. Ударю на закуску. (Стріляє) (І. Микитенко); Іван почав сатаніти: — Або ще синематограф цей вигадали, проклятущий: “Зигомара” якогось дивляться, шість серій, а потім ще, на закуску, сьома (Ю. Смолич); На закуску — початківці. Накидаю оком: вірші — слабо-тонічні, біцепси — титанічні (А. Крижанівський).